Постановление суда № 54538177, 22.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 грудня 2015 року Справа № 904/8327/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалувід 04.11.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/8327/15 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Актив-агро", м. Дніпропетровськ ліквідаторЧерненченко Д.А., м. Дніпропетровськ

ВСТАНОВИВ:

Подана 23.11.2015 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - заявник) касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 904/8327/15 про повернення апеляційної скарги заявника не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Отже, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги.

Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником Стовба Р.Р. на підставі довіреності. Однак відповідна довіреність у підтвердження повноважень представника до касаційної скарги не додана, що також свідчить акт Вищого господарського суду України від 17.12.2015 №08.03-14/168.

Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також, підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, далі - Закон) визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду в обсязі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно подана заява про звільнення від його сплати. У якості підстави для звільнення від сплати судового збору заявник вказує на відсутність відповідного бюджетного фінансування.

У той же час за нормою статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити її від сплати судового збору.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є орган доходів і зборів, який з 01.09.2015 Законом позбавлений пільг щодо сплати судового збору. Однак разом з тим у п.2 Прикінцевих положень Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення заяви заявника про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 86, 110, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 904/8327/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич