Решение № 54535995, 18.12.2015, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1242/15-ц

Провадження № 2/484/726/15

Рішення

Іменем України

18.12.2015 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді Максютенко О.А.

при секретарі Завірюха В.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу

встановив:

В квітні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 361 тис. грн.. та судових витрат в сумі 361 тис. грн. Позовні вимоги мотивує тим, що він 06 липня 2014 року передав ОСОБА_3 360 тис. грн.. терміном до 06 вересня 2014 року. Однак у зазначений термін відповідач свої зобовязання не виконав , грошові кошти не повернув.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимогита просив позовзадовольнити.

Відповідач в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнавав, суду пояснив, що грошові кошти не брав розписка була написана не ним. Суду заявив про проведення почеркознавчої експертизи.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 06 липня 2014 року позивач та відповідач уклали договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачеві гроші в сумі 361 тис. грн.. а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути гроші 06 вересня 2014 року. Цей договір позики був оформлений у письмовому виді розпискою, що відповідає вимогам ст.1047 ЦК України та що підтверджується оригіналом цієї розписки, залученої до матеріалів справи.

Як встановлено судом, свої зобов'язання перед позивачем по поверненню суми боргу відповідач дотепер не виконав, що підтверджується поясненнями позивача, а тому позовні вимоги позивача задоволенню.

За клопотанням відповідача судом було призначено почеркознавчу експертизу, на предмет виконання розписки від 06.07.2014 року про отримання ОСОБА_3 боргу в сумі 361 тис. грн.. самим ОСОБА_3 чи іншою особою. Однак, експертиза не була проведена оскільки відповідач відмовився від її оплати.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 , прийнятої за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ст.355 ЦПК України.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки.

Крім того, відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 3610 грн.

керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу відповідно до розписки від 06 липня 2014 року 361 (триста шістдесят одну) тисячу грн.. та 3610 грн. судового збору, а всього стягненню підлягає 364 тис. 610 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: