Постановление суда № 54519739, 23.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/10102/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1109/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Гапонова А.В.,

суддів Агєєва О.В., Краснорщокової Н.С.,

за участю секретаря Чуряєва В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Словянського міськра-йонного суду Донецької області від 9 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Словянська» про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 9 лис-топада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Словянська» про визнання дій про-типравними, відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2015 року. Та ухвалити нове рішення, який задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що йому діагноз хронічний алкоголізм не встановлювався. Відповідно до п.1 Інструкції «Про порядок диспансерного обліку хворих хронічним алкоголізмом, наркоманіями, токсикоманіями і профілактичного нагляду осіб, які зловживають алкоголем, які помічені в немедичному вживанні наркотичних та інших одурманюючих засобів без клінічного проявлення захворювання» затвердженої наказом Міністерства охорони здоровя СРСР № 704 від 12 вересня 1988 року, діагноз «наркотичне захворювання» може бути встановлений тільки лікарем психіатром-наркологом. ОСОБА_2 на час встановлення позивачу діагнозу займала посаду лікарю-наркологу. Тобто рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.

Належним чином повідомлені сторони у судове засідання не зявились.

Від відповідачки надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у звязку з тим, що представник відповідача поїхав в м. Київ на дводенний тренінг. Суд вважає, що оскільки у відповідача було два представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а в м. Київ на тренінг поїхав лише ОСОБА_3, причина неявки до суду іншого представника відповідача не є поважною в розумінні ст.305 ЦПК України, тому вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апе-ляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідника кваліфіка-ційних характеристик професій Випуск 78 Охорона здоровя, затвердженого наказом МОЗ № 117 від 29.03.2002 року, завданням та обовязком лікаря-нарколога є зокрема, профілактика, лікування, реабілітація та диспансеризація хворих на алкоголізм, наркоманію та токсикоманію.

Лікар-нарколог ОСОБА_5 призначена на посаду наказом керівника установи № 44 від 05.05.2014 року. Має повну вищу медичну освіту за напрямком підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Пройшла курс спе-ціалізації з курсу «Наркологія». Пройшла курси підвищення кваліфікації у 2011 році.

Після прийняття 12 вересня 1988 року наказу Мінздраву СРСР № 704 від 12.09.1988 року «Про строки диспансерного нагляду хворих алкоголізмом, нарко-манією та токсикоманією» з урахування положень нормативних актів, прийнятих пізніше і діючих на теперішній час.

Згідно класифікатора професій ДК 003-95 не існує професії лікаря психіатра-нарколога. Є лікар-психіатр та лікар-нарколог. Таким чином лікар-нарколог ОСОБА_2, яка працює на посаді завідуючої поліклінічним відділенням, встановила діагноз позивачеві, діючи у межах своїх повноважень.

Як зазначено в ч.1 ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розг-ляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рі-шення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заяв-лених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну ска-ргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рі-шення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З урахування викладеного колегія суддів зазначає, що доводи ОСОБА_1, викладені у апеляційній скарзі були предметом дослідження й в суді першої ін-станції, який встановив, що в теперішній час посади психіатр-нарколог не існує, цей посаді по своїм функціональним обовязкам відповідає посада лікар-нарколог. Оскільки ОСОБА_2 є саме лікарем-наркологом, тому вона діяла в межах своєї компетенції.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 308, ст. 312, ст. 315 ЦПК України апеляцій-ний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 від-мовити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 9 листо-пада 2015 року, залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголо-шення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протя-гом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: