№ 545196, 26.03.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 березня 2007 р. Справа № 5/48-А

За позовом: КП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” м.Ужгород

До відповідача: ДПІ у м.Ужгороді

Про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 12.12.2006р.

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Турецька Н.М. - представник

відповідача: Трускавецька Д.І. –представник

Розглянувши матеріали справи за позовом комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” м.Ужгород до відповідача ДПІ у м.Ужгороді про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 12.12.2006р. №0001291742/0 та №0001301742/ 0,

ВСТАНОВИВ:

Предметом судового позову у даній справі є вимога позивача про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 12.12.2006р. №0001291742/0, яким до нього застосовано штраф у сумі 444,80 грн. за затримку на 27 днів сплати суми 4447,90 грн. узгодженого податкового зобов’язання зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та податкове повідомлення-рішення від 12.12.2006р. №0001301742/0, яким застосовано штраф у сумі 621,61 грн. за затримку на 108 календарних днів сплати суми 1243,20 грн. узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток з власників транспортних засобів.

Обґрунтовуючи власні позовні вимоги, позивач стверджує, що Ужгородська МДПІ безпідставно застосувала штрафні санкції, оскільки прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань сталося поза його волею внаслідок непогашення дебіторської заборгованості окремих бюджетних установ.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема стверджує про підставність та обгрунтвоаність прийнятих ним актів.

Повний текст Постанови складено 29.04.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:

Як вбачається із акту перевірки від 11.12.2006р. №2409/23-0/03344326, на підставі якого винесено оскаржувані позивачем акти ДПІ, встановлено, що КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" в порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-111 несвоєчасно сплатило узгоджене податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів, а саме із затримкою до 30 календарних днів сплатило 4447,90 грн. узгодженого податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та із затримкою більше 90 календарних днів сплатило 1243,20 грн. узгодженого податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів.

Факт прострочення позивачем сплати податку з власників транспортних засобів є підтвердженим документально та не заперечується учасниками судового процесу.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону №2181 зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, враховуючи вищенаведені норми матеріального права та те, що скаржник дійсно сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів із порушенням граничних строків, притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої ст..17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід визнати підставною та обґрунтованою.

Аргументи позивача щодо заборгованості бюджетних установ не приймаються судом до уваги в силу того, що відповідно до пп.6.1.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, штрафні санкції, визначені підпунктами 6.1.1 - 6.1.6 та 6.1.9 цього пункту, застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи переплати платника податків за податками (зборами, обов'язковими платежами).

Згідно з абз.2 пп.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-111 (в редакції, яка діяла в періоді, що перевірявся), за рішенням платника податків оплата його податкових зобов'язань або погашення податкового боргу може бути здійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли відповідно до норм податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов'язань платника податків. Порядок проведення заліку визначається Міністерством фінансів України за погодженням з центральним податковим органом.

Оскільки в періоді, що перевірявся, був відсутній нормативний документ, що визначав би порядок проведення даного заліку та, з урахуванням тієї обставини, що у Державного бюджету була в наявності заборгованість перед Позивачем по різниці в тарифах та оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, які не є податками та зборами (обов'язковими платежами) в розумінні Закону України №2181-111, ДПІ у м.Ужгороді не мала підстав для можливості зарахування в оплату податкових зобов'язань Позивача за 2005-2006 pp. вищевказаної бюджетної заборгованості.

Слід зазначити, що дія абз.2 п.п. 7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №2181-111 зупинена на 2005р. на підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2005р." та на 2006 р. підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2006 р." , тобто у вищенаведених періодах заборонено здійснення проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед такими платниками податків.

Однак, здійснюючи нарахування штрафних санкцій із простроченої суми 4447, 90 грн. відповідач не врахував того, що, згідно з Довідкою про суми податку з власників транспортних засобів за 2-4 кв.2005р. до цієї суми включено 121,63 грн. штрафу.

Таким чином, із урахування викладеного вище, розмір суми узгодженого податкового зобов”язання, яку позивач сплатив із простроченням на 27 днів, повинен бути зменшений на 121,63 грн, і становити суму 4326,27 грн.

За таких обставин, сума 12,18 грн. штрафу, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2006р. №0001291742/0, застосована безпідставно.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено факт своєчасного погашення позивачем суми 1,88 грн. податку з власників транспортних засобів, задекларованого довідкою про суми податку за 2 квартал 2006р.

За таких обставин, сума 0,94 грн. штрафу, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2006р. №0001301742/0, застосована безпідставно.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити частково.

Визнати нечинними прийняті ДПІ у м.Ужгороді по відношенню до комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород” податкові повідомлення рішення від 12.12.2006р. №0001291742/0 в частині застосування 12,18 грн. штрафу та податкове повідомлення-рішення №1301742/0 в частині застосування 0,94 грн. штрафу.

2.В решті вимог у задоволені позову відмовити.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя О.С.Йосипчук