№ 54513150, 02.12.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенди О.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Праймері Сервіс» (далі - ТОВ) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві; далі -ДПІ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому просило: визнати протиправними дії щодо корегування показників податкової звітності ТОВ в інформаційній системі «Податковий блок» - «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (далі - ІС «Податковий блок») на підставі акта від 4 липня 2014 року № 1557/26-59-22-08/38726164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Праймері Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 січня по 28 лютого 2014 року» (далі - акт від 4 липня 2014 року); зобов'язати ДПІ відновити в ІС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ за січень-лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Суди встановили, що ДПІ відповідно до вимог пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК) здійснила заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, на підставі яких сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 1 січня по 28 лютого 2014 року, за наслідками яких склала акт від 4 липня 2014 року.

На підставі цього акта ДПІ відкоригувала показники податкової звітності ТОВ в ІС «Податковий блок», при цьому будь-які податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань не приймались.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправними дії ДПІ щодо корегування показників податкової звітності ТОВ за січень-лютий 2014 року в ІС «Податковий блок» на підставі акта від 4 липня 2014 року; зобов'язав ДПІ відновити в ІС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ за січень-лютий 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з ПДВ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 липня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), погодившись із висновками судів попередніх інстанцій.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, ДПІ зазначає, що в доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року (справа № К/800/50509/13) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статті 74 ПК. Просить скасувати всі ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява ДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та рішення, копію якого надано для порівняння, не дає підстав вважати, що суд неоднаково застосував зазначені норми права.

Так, у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погодився і суд касаційної інстанції, зазначили, що ІС «Податковий блок» відображає фактичні задекларовані платником податків показники господарської діяльності, корегування яких можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту. Самостійна зміна відповідачем задекларованих платником податків показників у базі даних порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу.

Водночас у справі, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року в якій надано для порівняння, цей суд взагалі не вирішував питання щодо корегування податкової звітності та внесення будь-яких даних в ІС «Податковий блок».

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію судового рішення в якій додано до заяви.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. КривендаСудді: О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький