Постановление суда № 54471620, 10.12.2015, Апелляционный суд города Киева

Дата принятия
10.12.2015
Номер дела
756/17113/14-ц
Номер документа
54471620
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Побірченко Т.І., Соколової В.В.

при секретарях: Дрозд Ю.С., Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/12212/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Диба О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі по тексту - ПАТ «Родовід Банк») до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №32.2/АА-045.07.2 від 04 липня 2007 року в сумі 16 853,26 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам у розмірі 5 637,00 доларів США та 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1 582,32 доларів США, що разом складає 24 072,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2015 року становить 495 651,17 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» 1 827,00 грн. судового збору з кожного.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції змінити, викласти резолютивну частину судового рішення в наступній редакції: стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 13 557,96 доларів США (в гривнях на момент ухвалення рішення), стягнути з ОСОБА_3 суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту в розмірі 1 100,30 доларів США, суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам у розмірі 5 637,00 доларів США та 3% річних у розмірі 1 582,32 доларів США. Зазначає, що відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з ОСОБА_2 не підлягають стягненню як з поручителя суми процентів за користування кредитом, а також нараховані суми пені та 3% річних. Вказує на те, що суд першої інстанції помилково вказав розмір стягуваних сум станом на 12 травня 2015 року, а не на день ухвалення рішення. Також, судом не було перевірено суму простроченої заборгованості за кредитом, яка на думку апелянта є неправильною.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який діє в його інтересах, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечував.

В судове засідання представник ПАТ «Родовід Банк», та особисто ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_3 забезпечила явку в судове засідання свого уповноваженого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 липня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ВАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №32.2/АА-045.07.2, за умовами якого ВАТ «Родовід Банк» надало ОСОБА_3 кредит на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів на суму 31 625,00 доларів США зі сплатою 12,5% та кінцевим терміном погашення кредиту до 04 липня 2014 року включно (т.1, а.с.22-26).

Відповідно до п.3.1 вказаного договору позичальник зобов'язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 376,00 доларів США на рахунок, вказаний у п. 1.3 цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Згідно п. 3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 04 липня 2014 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у п. 1.6 цього договору.

ВАТ «Родовід Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, про що свідчить заява на видачу готівки № 780_2 від 04 липня 2007 року (т.1 а.с.50).

Також, 04 липня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 32.2/АА-045.07.2 від 04 липня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення його дії, що укладені між банком та позичальником (т.1, а.с.48-49).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель засвідчив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору.

Пунктом 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком в тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

Згідно з п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку не пізніше наступного робочого дня після одержання такого письмового повідомлення, погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором.

ОСОБА_3 належним чином зобов'язання за кредитним договором №32.2/АА-045.07.2 від 04 липня 2007 року не виконала, внаслідок чого станом на 12 травня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 16 853,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2015 року становить 347 006,30 грн., з яких: 15 752,96 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 1 100,30 доларів США - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 13 178,81 доларів США-пеня за несвоєчасне виконання умов договору за період з 28 листопада 2013 року по 12 травня 2015 року, що еквівалентно 271 349,84 грн., 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1 582,32 доларів США, що еквівалентно 32 579,84 грн.(т.1, а.с.41-42).

В грудні 2014 року ПАТ «Родовід Банк» порушило перед судом питання про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

З'ясувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк», стягнувши солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 24 072,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2015 року становить 495 651,17 грн., з яких: 15 752,96 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 1 100,30 доларів США сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам в розмірі 5 637,00 доларів США та 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1 582,32 доларів США. В іншій частині позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» судом було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Таким чином, установивши, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором №32.2/АА-045.07.2 від 04 липня 2007 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суми заборгованості.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір збитків, які було завдано неналежним виконанням умов кредитного договору є незначним, крім цього, ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, отримав поранення під час проведення АТО, після чого потребував тривалого лікування, а тому суд обґрунтовано зменшив розмір пені за період з 28 листопада 2013 року по 28 листопада 2014 року на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України до 5 637,00 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши наданий ПАТ «Родовід Банк» розрахунок трьох відсотків річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення вказаної частини позовних вимог та стягнув солідарно з відповідачів на користь банку 1 582,32 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12 травня 2015 року становить 32 579,84 грн.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з нього не підлягають стягненню як з поручителя суми процентів за користування кредитом, а також нараховані суми пені та 3% річних є безпідставними та відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

З матеріалів справи вбачається, що 01 травня 2014 року ОСОБА_2 був мобілізований для проходження військової служби, та під час мобілізації 07 серпня 2014 року одержав частковий розрив ротаторної манжетки правого плечового суглобу, у зв'язку із чим перебував на лікуванні у відділенні професійної патології (т.1, а.с.147-149, 159). Також згідно із посвідченням НОМЕР_1 від 12 травня 2015 року ОСОБА_2 є учасником бойових дій (т.1, а.с.218).

Разом з тим, зі змісту кредитного договору вбачається, що боржником, за його умовами є відповідач ОСОБА_3 та вона зобов'язана виконувати його умови, вчасно сплачуючи періодичні платежі. У випадку неналежного виконання умов кредитного договору, до неї застосовуються штрафні санкції, які також можуть бути стягнуті за рішенням суду.

ОСОБА_2 в розумінні кредитного договору не є боржником, тому фактично на нього неустойка та відсотки за користування кредитом не нараховуються, а нараховуються на ОСОБА_3, яка не підпадає під дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскаржуючи рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року, ОСОБА_2 посилався на те, що суд першої інстанції помилково вказав розмір стягуваних сум станом на 12 травня 2015 року, а не на день ухвалення рішення.

Разом з тим, за правилом, визначеним ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту заяви про збільшення позовних вимог (т.1, а.с.170-172), прийнятої судом першої інстанції, вбачається, що ПАТ «Родовід Банк» просило стягнути з відповідачів заборгованість станом на 12 травня 2015 року, що є безумовним правом позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було перевірено суму простроченої заборгованості за кредитом, яка на думку відповідача ОСОБА_2 є неправильною, є безпідставними, оскільки заперечуючи проти задоволення позову ним не було спростовано наданий ПАТ «Родовід Банк» розрахунок заборгованості та не було надано власного розрахунку.

Крім того, визначаючи суму заборгованості по тілу кредиту у сумі 13 557,96 доларів США, відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до кредитного договору сума наданого кредиту становить 31 625,00 доларів США, а з урахуванням суми погашення заборгованості за кредитом у розмірі 18 067,04 долара США, залишок становить саме вище визначену ним суму, а не 15 752,96 доларів США, які просить стягнути банк, тобто на 2 195 доларів США більше. Однак дане твердження відповідача спростовується матеріалами справи, а саме випискою по особовому рахунку позичальника ОСОБА_3 за період з 04.07.2077 по 30.01.2014 (т.1, а.с.27-40), яка була надана в якості письмового доказу до поданої банком позовної заяви від 28.11.2014(т.1, а.с.9), як якої убачається надання кредиту 12.08.2008 в сумі 2 195 доларів США на сплату страхового платежу згідно з умовами кредитного договору.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 сторонами оскаржене не було, а тому, відповідно до положень ст. 303 ЦПК України у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки правильності висновків суду у цій частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Т.І. Побірченко

В.В. Соколова

Часті запитання

Який тип судового документу № 54471620 ?

Документ № 54471620 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 54471620 ?

Дата ухвалення - 10.12.2015

Яка форма судочинства по судовому документу № 54471620 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 54471620 ?

В Апелляционный суд города Киева
Предыдущий документ : 54469431
Следующий документ : 54471621