№ 54376, 11.07.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р.

11:20

Справа № 1/346/06

м. Миколаїв

За позовом: Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

/54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під.2/

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Софія ”.

/55200, Миколаївська область, Первомайський район, с. Софіївка/

Про: стягнення 18337,40 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача

Васильченко О.В., довіреність від 17.01.2006р.

Від відповідача

Не з’явився

Суть спору: стягнення штрафних санкцій в сумі 18337,40 грн. за нестворені у 2005 році робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У відповідності з ч.5 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала господарського суду від 13.06.2006р. направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача /55200, Миколаївська область, Первомайський район, с. Софіївка / та отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12), тобто відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач позов не визнає, надав суду заперечення на адміністративний позов в якому він пояснює, що підбір і працевлаштування інвалідів не є обов’язком відповідача і наголошує на тому, що у відповідності з ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без присутності представника відповідача.

Розглянувши надані докази, - суд

в с т а н о в и в:

На підставі ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", п. З, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 5 робочих місць і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів.

Наданий відповідачем "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік" (форма 10-П1) свідчить, що на підприємстві інваліди не працювали (а.с.6).

Таким чином, відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав і не створив п’ять робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

За даними головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації та обласного центру зайнятості відповідач не інформував про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть бути працевлаштовані інваліди і не звертався до вказаних органів з клопотанням направити йому інвалідів для працевлаштування (а. с. 8,10).

Відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 зазначеного закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, яка використовує найману працю.

На підприємстві відповідача у 2005 році працювало 123 особи. Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2005 році складала 3667,48 грн., тому сума штрафних санкцій складає 18337,40 грн. відповідно до розрахунку 3667,48 х 5 =

18337,40 гривень.

Штрафні санкції, згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767, сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач суму штрафних санкцій у розмірі 18337,40 грн. у встановлені строки добровільно не сплатив.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія” /55200, Миколаївська область, Первомайський район, с. Софіївка/, код ЄДРПОУ 03764146/ на користь Миколаївського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів /54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під.2 код ЄДРПОУ 23626096/ 18337,40 грн. (вісімнадцять тисяч триста тридцять сім гривень 40 коп.)штрафу.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

Л.I.Васильєва