№ 5434290, 24.12.2008, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1 - 768/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Гафяк В.М. при секретарі - Ковальчук М.М. з участю: прокурора - Рибки Л.Я.

захисника - Чернявського К.А. обвинувачуваного - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді в м. Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецкомплект» (м. Кременчук, код ЄДРПОУ 30661660), зареєстрованого в органах державної влади розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за № 14-11 -Р від 18.11.1999 року, наказ про призначення ОСОБА_1. на посаду директора № 3 від 02.02.2004 p., тобто службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, на яку згідно положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 XIVпокладено виконання організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов'язків, контролю за правильним веденням бухгалтерського обліку і поданню бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних 5 обчисленням та сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів, умисно ухилився від сплати податків при наступних обставинах:

В травні 2005 року, маючи умисел на ухилення від сплати податків, гр. ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Енергоспецкомплект», при проведенні фінансово-господарської діяльності ввіреного йому підприємства з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, в порушення .п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 'Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), умисно незаконно включив до податкового кредиту по ПДВ очолюваного ним підприємства суму податку на додану вартість в сумі 330 836 гри., нарахованого ним у зв'язку з придбанням товарів, непідтверджених податковими накладними.

Таким чином, внаслідок вищевказаних протиправних дій, директор ТОВ «Іїнергоспецкомплект» ОСОБА_1, з корисливих мотивів, умисно порушив: н.п.7.2.3, п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04,1997р. № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями), згідно якого «Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)».

- п.н.7.4.1., п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями), згідно якого «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у

звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), варі їсть яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації».

- п.п.7.5.1., п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03,04.1997р. № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями), згідно якого «Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплачу товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)».

В результаті чого умисно ухилився від сплати до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 330 836 грн., що в 2 525 разів перевищує встановлений законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян і призвело до фактичного ненадходження до бюджету України коштів у значних розмірах.

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковано за ст. 212 ч.1 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування введених у встановленому законом порядку вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Злочин інкримінований ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

На момент попереднього розгляду справи відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України закінчилися строки давності.

До суду, в ході попереднього слухання справи, звернувся з клопотанням обвинувачений ОСОБА_1, в якому просив суд справу відносно нього закрити на підставі ст. 49 КК України, проти такого закриття справи не заперечує з наслідками закриття справи з нереабілітуючих підстав ознайомлений.

Суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1, заслухавши висновок прокурора, який вважав за можливе справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінченням строків давності, думку інших учасників попереднього розгляду, вважає що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а справа відносно нього закриттю в порядку ст. 248 КПК України зі слідуючи підстав.

Як видно з матеріалів справи згідно обвинувачення пред'явленого ОСОБА_1 інкримінований йому злочин вчинено в травні 2005 року, з моменту вчинення злочину минули строки передбачені п.1 ч.1 ст.49 КК України, проти закриття справи з нереабілітуючих підстав обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує.

З огляду на вище викладене є всі наявні підстави, передбачені ст.11-1 ч. 2 КПК України, для закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст.ст. 237, 244, 248 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1у вчинені злочину передбаченого ст.212 ч.1 КК України закрити у зв'язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

Постанови слідчого про накладення арешту на майно (т.8 а.с.65, 67, 69 ) - скасувати.

Апеляція на постанову може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з дня її винесення.