Постановление суда № 54320937, 15.12.2015, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1023/15-ц

Провадження № 2/474/347/15

У Х В А Л А

про витребування доказів

15.12.15 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

при секретарі судового засідання Тодосьєвій А.С.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 209 326 грн. 92 коп., -

встановив:

15.10.2015р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № NKRWAN0000015А від 10.04.2007р. у розмірі 209 326 грн. 92 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить витребувати від Публічного акціонерного товариства ПриватБанк та Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ копію рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 25.12.2012р. у справі № 2/0417/9866/2012 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що про існування вказаного рішення йому стало відомо лише після допиту в судовому засіданні державного виконавця в якості свідка, а отримати самостійно вказане судове рішення від позивача він не може оскільки, останній ігнорує його адвокатські запити та не надає жодних даних, а від Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ у нього на даний час відсутня відповідь.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

У відповідності ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене в сукупності в суду наявні достатні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 137, 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Витребувати від Публічного акціонерного товариства ПриватБанк та Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ копію рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 25.12.2012р. у справі № 2/0417/9866/2012 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Копію ухвали направити Публічному акціонерному товариству ПриватБанк та Індустріальному районному суду м. Дніпропетровськ для виконання.

Вказані відомості надати на адресу Врадіївського районного суду Миколаївської області до 22.12.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.Г. Сокол