Постановление суда № 543095, 08.02.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого  2007 року                                                           м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

         головуючого:       Бутенка В.І.,

         суддів:                    Сороки М.О.,

                                         Лиски Т.О.,  

                                         Штульмана І.В.,

                                         Панченка О.І.

при секретарі      Мару шевському А.А.

з участю представників: ТОВ «Невада» Довбишева Д.О., Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Павленко М.В., Фінансового управління Черкаського міськвиконкому Короля А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

закасаційною скаргою ТОВ «Невада» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року за позовом ТОВ «Невада» до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції (далі – ОДПІ), Відділення Державного казначейства у м. Черкаси (далі – ВДК), Фінансового управління Черкаського міськвиконкому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

         ТОВ «Невада» звернулось з позовом  до ОДПІ, ВДК, Фінансового управління Черкаського міськвиконкому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

        Рішенням господарського суду Черкаської області від 12 липня 2005 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОДПІ внести зміни до облікової картки Черкаської філії ТОВ "Невада" та зменшити суму нарахувань станом на 01.04.2005р. на суму 213037,54 грн. і збільшити суму переплати на 01.04.2005р. на суму 213037,54 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 21.03.2005р. № 4211501/0. Стягнуто з ОДПІ на користь позивача 203 грн. судових витрат.

       Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 4211501/0 від 21.03.2005 р. та спонукання відповідача внести зміни до облікової картки позивача за платежем плата за торгові патенти скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині судове рішення першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзіТОВ "Невада", посилаючись на порушення  норм матеріального і процесуального  права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

         Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.         Судами встановлено, що ОДПІ проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог Закону України № 98/96-ВР"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі -  Закон № 98/96-ВР)  у сфері грального бізнесу за період з 01.01.2005р. по 14.03.2005р. За наслідками перевірки складений акт перевірки № 200/15-117/26536471, у якому вказано, що мало місце порушення позивачем пункту 5 статті 5 Закону України № 334/94-ВР«Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон №334/94-ВР)щодо недоплати вартості торгових патентів.     На підставі цього акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору у цій справі.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу частиною 3 статті 5 Закону № 98/96-ВР встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та «Про державний бюджет України на 2005 рік»  збільшено на 2004, 2005 роки вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу.  Названі Закони введено в дію відповідно з 1 січня 2004 року та з 1 січня 2005 року.

Наведені норми цих законів не визнані неконституційними.

Відповідно до статті 75 Конституції Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Таким чином, апеляційної інстанції помилково обґрунтував свої висновки неможливістю застосування ставок, встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, та Законом № 98/96-ВР, посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (далі - Закон № 1251-12) та Бюджетним кодексом України.

Згаданий суд порушив правила застосування норм матеріального права. Перевагу надано Закону № 1251-12 та Бюджетному кодексу, які у спірних правовідносинах є загальними. Перевагу ж мають спеціальні закони. Такими за наведених обставин є Закон № 98/96-ВР та Закон №1160-14 «Провнесення змін до деяких законів України з питань оподаткування грального бізнесу».

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 5 Закону № 98/96-ВР попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Оскільки судами встановлено, що позивач станом на 01.04.2005 року мав переплату вартості трогових патентів, оскільки оплачував торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання грального автомата у третьому, четвертому кварталах 2004 року та першому кварталі 2005 року, виходячи з їх вартості, встановленої Законом № 98/96-ВР станом на 31.12.2003 року, висновок суду першої інстанції про задоволення позову у вказаній частині відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, зі вчасною оплатою позивачем у вказаному періоді вартості торгових патентів у розмірі, встановленому чинним на той час законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу було припинено, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаним платежем було безпідставним.

Наведені обставини свідчать про правильність застосування судом  першої інстанції норм матеріального права, рішення якого скасоване помилково.

          Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргуТОВ «Невада» задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2005 року скасувати, залишивши без змін рішення господарського суду Черкаської області від 12 липня 2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає крім випадків оскарження за винятковими обставинами, що передбачені ст..ст. 236, 237, 238 КАС України.

 Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя: