№ 54272949, 08.12.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/948/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стеценко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі Позивач, або ОСОБА_1С.) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.138-139), до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)» (далі Відповідач, або ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)»), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення заборгованості по середній заробітній платі в розмірі 47883,00 грн. та подальшу виплату Позивачу середньої заробіної плати до кінця особливого періоду згідно чинного законодавства, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що з 13.09.2013 року він працював на посаді головного інженера ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» (№111). 18.03.2014 року на підставі наказу військового комісара Одеського обласного військового комісаріату №74 від 18.03.2014 року Позивач був призваний до служби у Збройні сили України, де по теперішній час проходить військову службу. Враховуючи приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» № 1275-VII від 20.05.2014 року, Позивач вважає, що Відповідач незаконно припинив виплату Позивачу грошового забезпечення, у звязку з чим звернувся до суду з вказаним позовом. Крім того, Позивач зазначив, що наказом ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» №72 від 25.12.2014 року о/с Позивача звільнено у запас ЗС України за п. 64 «з» Положення про порядок проходження служби (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації)) з 17.03.2014 року. Зазначене звільнення Позивач також вважає незаконним та оскаржує його в судовому порядку.

Позивач до судового засідання для розгляду справи по суті не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.151)

Представник Відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення адміністративного позову в частині стягнення середньомісячного грошового забезпечення, зазначивши, що наказом ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №81 о/с від 09.10.2015 року, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року, по адміністративній справі №815/949/15, Позивача поновлено на посаді головного інженера ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)» та проведено нарахування суми середньомісячного грошового забезпечення за період з 18.03.2014 року по 01.10.2015 року в розмірі 48000,00 грн., проте не момент розгляду адміністративної справи не сплачено. З 01.10.2015 року Відповідач нараховує та сплачує Позивачу грошове забезпечення у визначеному законодавством порядку.

Представник Третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію Відповідача.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку із неявкою в судове засідання Позивача, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи 08.12.2015 року в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши позовну заяву, матеріали адміністративної справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Позивач, в період з 21.02.2013 року по 17.03.2014 року проходив службу в ОСОБА_2 державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Наказом ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» №74 о/с від 13.09.2013 року Позивача призначено на посаду головного інженера ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» (№111) (а.с.41).

Позивач отримав повістку про призов до проходження військової служби від Ананьївського районного військкомату повістку (а.с. 14-15).

Наказом ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» №72 від 25.12.2014 року о/с Позивача звільнено у запас ЗС України за п. 64 «з» Положення про порядок проходження служби (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації)) з 17.03.2014 року (а.с. 18).

Не погодившись із вказаним рішенням Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» (№111) про визнання недійсними та скасування наказів, поновлення на посаді.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року, по адміністративній справі № 815/949/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області»(№111) про визнання недійсними та скасування наказів, поновлення на посаді - задоволено частково, скасовано наказ ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №523 від 24.12.2014 року в частині звільнення капітана внутрішньої служби ОСОБА_1, головного інженера ДП «Сільськогосподарського підприємства» Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)» з органів Державної кримінально-виконавчої служби України з 17.03.2014 року за п. 64 «з» (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації), скасовано наказ ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №72 о/с від 24.12.2014 року в частині звільнення у запас Збройних сил України за п. 64 «з» Положення про проходження служби у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації), капітана внутрішньої служби ОСОБА_1, головного інженера Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства» Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» (№111) з 17.03.2014 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера ДП «Сільськогосподарського підприємства» Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області» (№111), в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.119-136).

Судом встановлено, що наказом ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №81 о/с від 09.10.2015 року Позивача поновлено на посаді головного інженера ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)» (а.с.159).

З 01.10.2015 року Відповідач здійснює виплати Позивачу грошового забезпечення у визначеному законом порядку (а.с.170).

Судом встановлено, що Відповідачем проведено нарахування суми середнього забезпечення Позивача в період вимушеного прогулу з 18.03.2014 року по 01.10.2015 року в розмірі 48000,00 грн. (а.с.167), що підтверджується довідкою №411 від 02.12.2015 року, виданою ДП «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)», проте на даний час не сплачено.

Не погодившись з протиправною, на думку Позивача, відмовою у виплаті грошового забезпечення Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року.

Згідно п.24 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні факти, та те, що Відповідачем безпідставно порушено право Позивача на отримання грошового забезпечення, суд приходить до висновку про можливість захисту порушеного права Позивача шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача нарахованої, проте не виплаченої суми середньомісячного грошового забезпечення. Суд також враховує, що вказаний спір виник одночасно як з підстав проходження, так і звільнення Позивача з публічної служби та зазначені обставини справи є взаємоповязаними у вказаних спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що за період з 18.03.2014 року по 01.10.2015 року Відповідачем нараховано, проте не сплачено Позивачу суму грошового забезпечення в розмірі 48000,00 грн., у звязку з чим суд приходить до висновку, на підставі приписів ч.2 ст.11 КАС України, про можливість вийти за межі позовних вимог та стягнути з Відповідача всю суму невиплаченого грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог в частині здійснення подальшої виплати Позивачу заробітної плати до кінця особливого періоду згідно чинного законодавства, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у вказаній частині, оскільки адміністративний суд не наділений правом зобовязувати субєкта владних повноважень в майбутньому вчиняти дії, які прямо передбачені законодавством як обовязок, а може лише, в разі порушення відповідачем прав, свобод та інтересів фізичної особи, захистити дану особу від неправомірних дій чи бездіяльності такого субєкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-1У, встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою. Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Враховуючи, що судом не досліджується питання правомірності звільнення Позивача із займаної посади та те, що Позивач повязує завдання йому шкоди безпосередньо із незаконним звільненням, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог у вказаній частині.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.6 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги Позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача середньомісячного грошового забезпечення за період з 18.03.2014 року по 01.10.2015 року в розмірі 48000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Ширяївського виправного центру ОСОБА_2 Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№111)» (код 08680612, 66850, Одеська область, Ширяївський район, село Орджонікідзе) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Гагаріна, 58) суму середньомісячного грошового забезпечення за період з 18.03.2014 року по 01.10.2015 року в розмірі 48000,00 грн.

В задоволення решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.