Решение № 5419834, 03.06.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" червня 2009 р.Справа № 9/577

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін

від позивача Козловський О.Г. - директор

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт-ЛТД" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 22100,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 22100,00 грн. боргу та судових витрат.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості, досягнутою між сторонами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промконтракт-ЛТД" (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач), позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 32100,00 грн.., що підтверджується видатковими накладними № № РН-0000849 від 06.11.08 та № РН-0000128 від 20.03.09 (а.с.9,16).

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини.

Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідачем проведено оллату за переданий товар частково на суму 10000,00 грн. Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар на день подання позову заборгованість становить у сумі 22100,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялась прптензія № 13 від 09.12.08 з вимогою в добровільному порядку погасити заборгованість у сумі 5300,00 грн.., а 23.03.09. був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого вбачається що відповідач визнає борг в сумі 22100,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач письмового вдзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив. Як вбачається, з акту звіряння взаємних розрахунків від 23.03.09 (а.с. 17), відповідач не заперечує проти заборгованості у сумі 22100,00 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 22100,00 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтракт-ЛТД", м.Житомир, вул. Київська,79, код 31538562 - 22100,00 грн. боргу, 221,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 11.06.09.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам