Постановление суда № 54138915, 08.12.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3329/14-ц

провадження № 2-з/201/423/2015

У Х В А Л А

08 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

за участю секретаря Пєронкова М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває вказана цивільна справа.

12 листопада 2015 року з апеляційного суду Дніпропетровської області надішли виділені матеріали по зазначеній цивільній справі після скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року, якою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, та автомобіль Mercedes-Benz ML 350, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить останній. Питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримала в повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявленого клопотання.

Вислухавши сторони, ознайомившись з заявою, розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просить поділити спільну сумісну власність, набуту подружжям за час шлюбу, в тому числі вищезазначене майно, зокрема визнати за ОСОБА_2 право власності на зазначені квартиру та автомобіль.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути спів мірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки вищезазначені квартира та автомобіль не є предметом заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та накладення арешту на майно може призвести до безпідставної заборони користуватись майном, його вилучення та передачі його іншим особам.

Враховуючи те, що провадження у даній цивільній справі було відновлено для розгляду заяв про забезпечення позову, питання щодо забезпечення позову розглянуте, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до прийняття рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 294, п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без задоволення.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зупинити до прийняття рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя С.О.Демидова