Решение № 54079679, 02.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015р. Справа№ 914/2511/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

про: стягнення 169 890 710,40грн.,

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Яворський Б.І.

Суддя Долінська О.З.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 09.02.15р.); ОСОБА_2 представник (довіреність від 13.01.15);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність від 29.12.14р.); ОСОБА_4 - представник (довіреність від 03.04.2015 р.).

В судовому засіданні 02.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору:

позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Іскра» (м.Львів) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (м.Львів) про стягнення 169 890 710,40грн.

Ухвалою суду від 27.07.15 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 12.08.15р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі, визнано обовязковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 12.08.2015 року позивач участь повноважного представника не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №32838/15 від 06.08.2015 року) у звязку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, вимоги ухвали суду від 27.07.2015 року виконав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву (вх. №33426/15 від 10.08.2015 року), в якому позов заперечує.

Суд відклав розгляд справи на 23.09.2015 року.

В судове засідання 23.09.2015 року позивач участь повноважного представника не забезпечив.

Відповідач участь повноважних представників в судове засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив.

Ухвалою суду від 23.09.2015 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуюча суддя Король М.Р., суддя Долінська О.З. та суддя Синчук М.М.

Суд відклад розгляд справи на 07.10.2015 року.

Представники позивача в судове засідання 07.10.2015 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач участь повноважних представників в судове засідання забезпечив. Представники відповідача позовні вимоги заперечили повністю.

Суд відклав розгляд справи на 28.10.2015 року.

У звязку із відрядженням судді Синчука М.М., проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, до складу колегії визначено суддю Яворського Б.І.

Представники позивача в судове засідання 28.10.2015 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подали клопотання (вх.№46318 від 28.10.2015р.) про долучення документів до матеріалів справи та письмові спростування тверджень відповідача (вх.№46319/15 від 28.10.2015р.).

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав додаткові пояснення (вх. №46242/15 від 27.10.2015р.).

Суд відклав розгляд справи на 18.11.2015 року.

Представники позивача в судове засідання 18.11.2015 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подали додаткові пояснення по суті позовних вимог (вх. №50008/15 від 18.11.2015р.) та додаткові заперечення на відзив (вх. №50084/15).

Представники відповідача в судове засідання прибули, проти позову заперечили, 13.11.2015 року представник відповідача через відділ обліку та документального забезпечення суду подав додаткові письмові пояснення (вх. №49202/15).

Суд відклав розгляд справи на 02.12.2015 року.

Представники позивача в судове засідання 02.12.2015 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю.

Представники відповідача в судове засідання прибули, проти позову заперечили, 26.11.2015 року представник відповідача через відділ обліку та документального забезпечення суду подав додаткові письмові пояснення (вх. №51345/15).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.01.2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Іскра» (орендодавець, згідно договору) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (орендар, згідно договору) укладено договір оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» №0102111/8104, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) газопровід високого тиску ГРС «Винники» (нова) - ВАТ «Іскра» та катодні станції - 4 штуки (обєкт оренди, згідно договору), які належать орендодавцю на праві власності.

Об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для передачі природного газу споживачам по газопроводу (п.1.3 договору).

Згідно п.3.1. договору, даний договір укладається терміном на 3 (три) роки і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін.

Договір припиняє свою дію, зокрема, у випадку закінчення терміну дії договору (п.3.5 договору).

За користування об'єктом оренди орендарю встановлюється орендна плата, яка є еквівалентною вартості послуг по транспортуванню природного газу розподільними газопроводами згідно з договором №В-128 від 01.01.2011р., та будь-яких інших договорів, які будуть укладені між сторонами про надання послуг по транспортуванню природного газу в період дії договору оренди (п.5.1 договору).

На виконання умов Договору Відкритим акціонерним товариством «Іскра» передано в користування, а публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» прийнято обєкт оренди, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 01.01.2011 року.

За твердженням позивача, відповідач продовжував користуватись газопроводом після припинення строку дії договору, здійснюючи свою господарську діяльність з розподілу природного газу. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 169 890 710,4 грн. за фактичне користування майном.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено Договір №0102111/8104 оренди газопроводу ГРС «Винники» - ВАТ «Іскра» від 01.01.2011 року із терміном його дії до 31.12.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).

Згідно п.3.5 Договору від 01.01.2011 року №0102111/8104 даний Договір припиняє свою дію у випадку, зокрема, закінчення терміну оренди.

Суд звертає увагу на помилкове обґрунтування позивачем позовних вимог нормами глави 83 Цивільного кодексу України, оскільки статтями 1212 - 1215 ЦК України регулюються випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1214 ЦК України, на яку посилається позивач, як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу. (Правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 02.10.2013 р. №6-88цс13).

Однак, встановивши, що наведені позивачем норми права не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд, приймаючи рішення у справі, самостійно має визначити, якими законами та нормативно-правовими актами слід керуватися для вирішення спору по суті, посилаючись на них у мотивувальній частині рішення, навіть якщо останні не зазначені у позовній заяві. При цьому, в розумінні положень чинного Господарського процесуального кодексу України посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не розуміється як вихід суду за межі позовних вимог (п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку порушення Орендарем терміну повернення обєкту оренди, зазначеного в п.2.3 даного Договору чи непідписання Орендарем акту про повернення обєкту оренди з оренди, Орендар зобовязується сплатити Орендодавцю збитки у розмірі орендної плати, встановленої відповідно до п.5.1. 5.3. даного Договору до дати повернення обєкту оренди Орендодавцю.

Як встановлено судом, станом на момент розгляду спору сторонами не підписано акту повернення орендованого майна - газопроводу високого тиску ГРС «Винники (нова) ПАТ «Іскра» та 4 катодних станцій орендодавцю.

Рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/622/14 від 06.05.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 року, позов ПАТ «Львівгаз» задоволено повністю: зобовязано ПАТ «Іскра» прийняти від ПАТ «Львівгаз» з оренди газопровід високого тиску ГРС «Винники (нова) ПАТ «Іскра» та 4 катодні станції шляхом підписання акту прийому-передачі обєкта оренди до Договору від 01.01.2011 року №0102111/8104 та акту перевірки герметичності газопроводу.

При задоволенні позовних вимог, господарські суди прийшли до висновку, що, оскільки доказів приймання ПАТ «Іскра» обєкта оренди не надано, а у звязку із припиненням 31.12.2013 року строку дії Договору від 01.01.2011 року №0102111/8104 в ПАТ «Львівгаз» виникло зобовязання передати ПАТ «Іскра» та в останнього зобовязання прийняти обєкт оренди шляхом підписання акту прийому-передачі, відтак позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому, рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/622/14 від 06.05.2014 року встановлено, що ПАТ «Львівгаз» на виконання умов пункту 4.4.11 Договору від 01.01.2011 року №0102111/8104 скеровано на адресу ПАТ «Іскра» супровідний лист №07/4-6 від 03.01.2014 року із актом про повернення обєкта оренди та актом перевірки герметичності газопроводу.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обовязку не виконав. (Постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 р. №3-70гс14).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач вчиняв дії щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди, що свідчить про відсутність у нього умислу щодо невиконання цього обовязку.

З огляду на викладене, суд вважає неможливим застосування до спірних правовідносин наслідків, передбачених частиною другою ст. 785 ЦК України.

Крім того, у звязку з набранням чинності з 01.01.2013 року змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», експлуатація складових ЄГТСУ здійснюється виключно газорозподільними або газотранспортними підприємствами, а власники складових ЄГТСУ зобовязані передати належні їм складові у власність, господарське відання чи користування газотранспортному або газорозподільному підприємству чи укласти з газотранспортним або газорозподільним підприємством договір про експлуатацію таких складових.

З огляду на викладене, суд вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 07.12.2015 р.

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Яворський Б.І.

Суддя Долінська О.З.