Решение № 54079620, 03.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/178/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015 Справа № 908/5515/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства Аптеки Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 26 175,25 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 17.11.2015р.

від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво серії В02 № 664971 від 22.03.2007р.

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства Аптеки Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26 175,25 грн. згідно договору оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р.

29.10.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5515/15 та призначено до розгляду на 18.11.2015р.

В судовому засіданні 18.11.2015р. судом оголошено перерву до 03.12.2015р.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

03.12.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві від 16.10.2015р. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р. в сумі 26 175,25 грн., а саме: 19 878,54 грн. основного боргу, 2 056,29 грн. інфляційні втрати, 208,06 грн. 3 % річних та 4 032,36 грн. пені. Позовні вимоги засновані на ст.ст. 525, 526, 610, 617, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст.1, 2, 12, 54-57 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме суму основного боргу в розмірі 19 878,54 грн. та просить суд позовні вимоги задовольнити частково.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Приватним акціонерним товариством Аптеки Запоріжжя (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р. (Договір), за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, визначене у цьому Договорі, для здійснення господарської діяльності, а також зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату (п. 1.1 Договору).

Згідно із п. 1.2 Договору, приміщення, яке передається в оренду за цим Договором знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 36, має загальну площу 71,1кв.м. (Приміщення).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що приміщення надається в оренду строком до 19.09.2016р.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата за користування об'єктом, що орендується складає 2 133,00 грн., у т.ч. ПДВ, за місяць оренди, що дорівнює 30,00 грн. за квадратний метр орендованого приміщення.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця

не пізніше 10 числа поточного місяця передплатою за наступний місяць оренди (п. 3.2 Договору).

Пунктами 3.4 та 3.5 Договору передбачено, що у вартість орендної плати не включена вартість комунальних послуг. Оплата комунальних послуг, якими користується Орендар у Приміщенні, здійснюється Орендарем не пізніше 7 числа кожного місяця оренди, шляхом 100% попередньої оплати, на підставі рахунків, які виставляє Орендодавець.

Так, на підставі Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період січень - вересень 2015 року, підписаних сторонами без зауважень відповідачу було нараховано плату за користування приміщенням та компенсації комунальних послуг за Договором оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р. на загальну суму 31 248,10 грн.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач розрахувався не в повному обсязі, сплативши частково суму заборгованості у розмірі 11 369, 56 грн.

Отже, в звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, згідно розрахунку позивача, сума боргу за орендну плату та компенсацію комунальних послуг за період січень - вересень 2015 року в розмірі 19 878,54 грн. відповідачем не сплачена.

Приватне акціонерне товариство Аптеки Запоріжжя надіслало на адресу відповідача претензію від 20.07.2015р. з вимогою оплати в 7-ми денний строк суму боргу за Договором оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р., яка була отримана відповідачем, але залишена без реагування та задоволення.

Також, на підтвердження доказу визнання відповідачем боргу в розмірі 19 878,54 грн. є двосторонній Акт звірки взаємних розрахунків, станом на 30.09.2015р., з Приватним акціонерним товариством Аптеки Запоріжжя та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який був підписаний обома сторонами та завірений їх печатками.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобовязання по виконанню умов договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. 3.2 та п. 3.5 Договору відповідач в період дії договору оренди не сплачував орендну плату і компенсацію вартості комунальних послуг у встановлені строки за користування нежитловим приміщенням.

Доказів повного або часткового виконання відповідачем зобовязань по сплаті заборгованості за Договором оренди приміщення № 2 від 01.01.2015р. за вказаний період суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Аптеки Запоріжжя про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 19 878,54 грн. заборгованості з орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 032,36 грн. - пені, 2 056,29 грн. - інфляційних втрат та 208,06 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 01.03.2015р. по 30.09.2015р. складає 208,06 грн. та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення з 01.03.2015р. по 30.09.2015р. складає 2 056,29 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інфляційних втрат в сумі 2 056,29 грн. та 3 % річних в сумі 208,06 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно приписів ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.3 Договору зазначено, що у випадку прострочення оплати орендних платежів Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобовязання по сплаті за поставлений товар.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобовязання за період прострочення з 01.03.2015р. по 30.09.2015р. складає 4 032,36 грн.

Однак, як вбачається зі змісту викладеного пункту договору, взагалі не зазначено та не передбачено договором розмір пені. Тобто, конкретний розмір пені за порушення строків оплати товару сторонами при укладенні Договору не визначено.

З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок суми пені судом не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим, у звязку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 032,36 грн. пені судом відмовляється.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства Аптеки Запоріжжя (69059, м. Запоріжжя, вул. Складська, 4, код ЄДРПОУ 01977334) 19 878 (девятнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 54 коп. основної заборгованості, 208 (двісті вісім) грн. 06 коп. 3 % річних, 2 056 (дві тисячі пятдесят шість) грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1 030 (одна тисяча тридцять) грн. 30 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в сумі 4 032 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 36 коп. відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 04.12.2015р.