Решение № 54067421, 03.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/2163/15-ц Головуючий у І інстанції Ткаченко Ю.В. Провадження № 22-ц/780/6072/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 03.12.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Касьяненко Л.І., Савченка С.І.,

при секретарі Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 24 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором , -

встановила:

11 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № 1259-007/07Р від 06 листопада 2007 року, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 11685 доларів США на строк до 06 листопада 2014 року зі сплатою 11,99 % річних з метою оплати вартості автомобіля за договором купівлі-продажу № 958 від 30.10.2007 року.

Позивач кредит надав, а відповідач зобовязувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором.

Для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 06.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави № 1259-007/07Р від 06 листопада 2007 року, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 передав у заставу транспортній засіб, а саме: марка авто DAEWOO, модель LANOS TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 06 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 1259-007/07Р від 06 листопада 2007 року, відповідно до умов якого остання зобовязується нести солідарну відповідальність з ОСОБА_2 перед позивачем за виконання умов кредитного договору № 1259-007/07Р від 06.11.2007 року. Строк дії договору поруки до 06 листопада 2017 року.

Позичальник, ОСОБА_2, свої договірні зобов'язання не виконує, в результаті чого виникла заборгованість станом на 04.06.2015 року на загальну суму 18557 доларів США 11 центів, що є підставою для примусового повернення кредитних коштів.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором на зазначену суму та сплачений судовий збір.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 24 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1259-007/07Р від 06 листопада 2007 року в розмірі 18557доларів США 11 центів та сплачений судовий збір у розмірі 3654 гривні.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погоджуючись із рішенням суду, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги вказали, що оскаржуваний кредитний договір підлягає визнанню судом недійсним як такий, що укладений під впливом обману, в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 533 ЦК України.

В судове засідання апелянти та їх представники не з»явились, 3 грудня 2015 року від ОСОБА_2 надійшло електронне повідомлення про перенесення слухання справи у зв»язку з його поганим самопочуттям ( а.с.85).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-якого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які визнані судом поважними.

Згідно з частиною другою статті 305 ЦПК неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Оскільки апелянти належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать зворотні поштові повідомлення та заява ОСОБА_2 ( а.с.82-83,85), і суду не надано доказів поважності причин її відсутності, які б давали суду підстави передбачати наявність об»єктивних, непереборних обставин, які б унеможливили участь апелянтів та представника ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні ( а.с.47,зворот,72).

Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає законних підстав, передбачених ст.ст. 169,191,305 ЦПК України, до задоволення ОСОБА_2 про відкладення розгляду даної справи .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № 1259-007/07Р від 06 листопада 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 11685 доларів США на строк до 06.11.2014 року зі сплатою 11,99 % річних з метою оплати вартості автомобіля.

Відповідно до п. 6.1.1 договору позичальник зобовязаний забезпечити своєчасне повернення коштів і сплату нарахованих відсотків.

В звязку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, станом на 4 серпня 2015 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором на загальну суму 18557 доларів США 11 центів, яка складається із:7883 долари США 32 центи - заборгованість за кредитом; 3250 доларів США 07 центів - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5425 доларів США 24 центи пеня за прострочення плати за кредитом; 1998 доларів США 48 центів пеня за прострочення плати за відсотками по користуванню кредитом.

Встановивши факт порушення відповідачем умов кредитного договору а поручителем умов договору поруки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту та по відсоткам, укладеним між сторонами 6 листопада 2007 року.

Разом з тим при стягненні пені за несвоєчасне повернення відсотків та кредиту у розмірі 7423 доларів США та 72 центів, суд першої інстанції не врахував такого.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

В матеріалах справи містяться дані про складний майновий стан відповідачів, з зокрема, що позичальник ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, узв»язку з чим отримує пенсію у розмірі 1673 грн. 50 коп.,: поручитель ОСОБА_5, працюючи молодшою медичною сестрою Київській обласній клінічній лікарні отримує заробітну платню у розмірі 25151 грн. 18 коп. ( а.с.48,49).

Як вбачається з матеріалів справи, основна сума боргу складає 7883 долари США 32 центи, а пеня, розрахована відповідачем за увесь період прострочення, починаючи з 2007 року, а не за останній рік всупереч вимогам п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, становить 7423 доларів США та 72 центів.

Враховуючи зазначене, та за наявності обставин щодо скрутного майнового стану відповідачів, які мають істотне значення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру пені до 50739 грн/ 38 коп., що є еквівалентом розрахунку заборгованості пені за несплату кредиту та відсотків за річний період перед звернення позивача до суду ( а.с.5-8, 37).

За таких обставин судове рішення слід змінити в частині розміру пені, що підлягає стягненню, оскільки в цій частині судове рішення ухвалено у порушення вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його зміни.

Разом з тим доводи апеляційної скарги в частині скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у прозову з тих підстав, що кредитний договір, укладений 6 листопада 2007 року є недійсним, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи презумпцію чинності правочину відповідно до вимог ст. 204 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 24 вересня 2015 року змінити в частині стягнення розміру заборгованості за кредитним договором та викласти перший та другий абзац резолютивної частини рішення суду в такій редакції:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» (МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920) заборгованість за кредитним договором № 1259-007/07Р від 06 листопада 2007 року, з яких заборгованість за кредитом 7883 долари США 32 центи, заборгованість по відсотках за користування кредитом 3250 доларів США 07 центів, пеня за прострочення плати за кредитом та відсотками 50739 гривень 38 коп..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий

Судді :