Приговор № 54048908, 22.09.2011, Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №1-61/11

Провадження №1/1023/5401/11

22 вересня 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О.

при секретарі Прокопенко О.П.

за участі прокурора Котяша А.І., підсудного ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за звинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, безробітного, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,-

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб.

Злочин скоєно при таких обставинах: ОСОБА_1, маючий залежність від наркоманії та потребуючий лікування від неї, при невстановлених слідством обставинах придбав та зберігав при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, сухою вагою 8,40 г. 19.05.2011 року, близько 15 години, ОСОБА_1 знаходячись в підїзді № 2 будинку № 1 Добринінського кварталу м. Славутича Київської області, зустрів ОСОБА_2, і маючи умисел на збут наркотичного засобу, продав їй наявний в нього, особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс сухою вагою 8,40 г., отримавши від неї за це гроші в сумі 100 грн., які в подальшому були в нього вилучені. О 15 годині 20 хвилин, тієї ж доби, біля будинку № 12 Добринінського кварталу м. Славутича, ОСОБА_2 була затримана працівниками міліції і наркотичний засіб канабіс сухою вагою 8,40 г., який їй збув ОСОБА_1 у неї був вилучений.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_1, у судовому засіданні провину визнав повністю суду пояснив, що для власних потреб зірвав канабіс який ріс біля міста у лісі, для власного вживання, але зустрівся з ОСОБА_2, яка запропонувала у нього придбати, оскільки йому були потрібні гроші, то вирішив продати, з це отримав 100 гривень різними купюрами. Коли йшов додому, то був затриманий працівниками міліції і у нього було вилучені гроші які він отримав за проданий канабіс. Свою вину у скоєному визнає повністю, щиро кається, просить його сурово не карати. Не визнання вини на досудовому слідстві пояснив тим, що дуже злякався відповідальності.

Підсудним було заявлено клопотання, що оскільки він провину визнав повністю, то обмежитись дослідженням фактичних обставин справи, інші учасники судового засідання не заперечували проти даного клопотання. Відповідно ч.3 ст.299 КПК України суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись дослідженням фактичних обставин справи. При цьому суд зясував, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також розяснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені по справі докази, суд вважає, що провина підсудного в інкримінованому діянні підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Органи досудового слідства дії підсудного кваліфікували за ст.307 ч.2 КК України, як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Проаналізувавши покази підсудного, вивчивши представлені матеріали справи, суд дійшов висновку, що органи досудового слідства дії підсудного правильно кваліфікували за ст. 307 ч.2 КК України, оскільки у судовому засіданні знайшла підтвердження дана кваліфікація. Суд прийшов до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, цілком доведена і підтверджується зібраними в справі доказами.

При призначенні міри покарання підсудному суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, відомості про особу, обставини, які обтяжують і помякшують відповідальність.

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують відповідальність підсудного, судом не встановлено.

Обставинами, відповідно до ст.66 КК України, які помякшують відповідальність підсудного, суд вважає, те що він своїми поясненнями сприяв розкриттю злочину, в судовому засіданні, те що тяжких наслідків від його дій не настало, у скоєному щиро розкаявся, має молодий вік. Підсудний за місцем проживання ні в чому поганому не був замічений. За місцем бувшої роботи характеризується позитивно. На даний час проживає із матір,ю, яка є пенсіонеркою, їй виповнилося 58 років, на даний час мати знаходиться на його утриманні, оскільки він є єдиним сином.

Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі від п,яти до десяти років позбавлення волі с конфіскацією майна. Призначаючи підсудному основне покарання суд вважає, покарання у виді п,яти років позбавлення волі є достатнім, але враховуючи скоєне підсудним, характеристики особи підсудного суд прийшов до висновку, що для його виправлення і перевиховання не доцільно застосовувати покарання у вигляді реального відбуття покарання - позбавлення волі. З урахуванням обставин справи, які пом'якшують покарання підсудного, з урахуванням характеристик особи, його щирого каяття, те що хоч він і вчинив тяжкий злочин, але в судовому засіданні активно сприяв розкриттю злочину, має молодий вік, на своєму утриманні має пристарілу мати, для якої є єдиним утриманцем, тому суд приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і до нього можливо застосувати ст.75 КК України, тобто звільнити його від відбування покарання із застосуванням іспитового строку і з покладенням на підсудного обов,язків відповідно до ст.76 КК України. В той же час відповідно до вимог ч.2 ст.69 КК України на підставах, передбачених у частині першій статті 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як обов,язкове. Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає один вид додаткового покарання конфіскацію майна. Суд вважає, що за наявності кількох обставин, що пом,якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, до підсудного можливо не призначати додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки як вбачається з матеріалів власного майна підсудний не має, арештоване майно належить матері пенсіонерці і в житловому приміщенні де він проживає з пристарілою матір,ю є тільки частка житлового приміщення співвласником якого є мати.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 321,323,324 КПК України, суд

З а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України і призначити покарання із застосуванням ч.2 ст.69 КК України до додаткової міри покарання, у вигляді п,яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_1, звільнити від покарання якщо він протягом іспитового строку трьох років не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїде за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично буде з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, пройде курс лікування від алкоголізму і наркоманії.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили змінити, звільнити його з під варти із зали суду, обрати підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: коричневий паперовий конверт світло-коричневого кольору, в середині якого знаходиться наркотичний засіб канабіс сухою вагою 8,4 грами, який знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ОСОБА_3 знищити; гроші в сумі 100 гривень купюрами номіналом 20 гривень та 10 гривень передати фінансовому сектору ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1, на користь НДЕКЦ МВС України судові витрати по справі у сумі 1743,94 гривні на розрахунковий рахунок 31250272210700, УДК в Київській області, МФО 821018, код 25574713, одержувач НДЕКЦ МВС України.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Київської області через Славутицький міський суд протягом 15 діб.

Суддя Т. О. Малишенко