Постановление суда № 54026570, 04.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4063/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3934/15Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

04 грудня 2015 року м. Полтава

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області Карпушин Г. Л., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зобовязання усунення перешкод у користуванні домоволодінням, вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частини домоволодіння в натурі, стягнення грошової компенсації, виділення у користування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобовязано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні приватною власністю шляхом надання ОСОБА_3 ключів від будинку, інших будівель, споруд та воріт за адресою вул. Київська, 111 у м. Кременчуці Полтавської області.

Встановлено порядок користування житловим будинком по вул. Київська, 111 у м. Кременчуці Полтавської області наступним чином :

- виділено ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку у користування житлову кімнату "1-6" площею 15, 7 кв.м. та житлову кімнату "1-7" площею 7, 6 кв.м. (позначено синім кольором додаток №3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 6/8-15)

- виділено ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку у користування житлову кімнату "1-4" площею 8,3 кв.м. та житлову кімнату "1-5" площею 9,8 кв.м.(позначено зеленим кольором додаток №3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 6/8-15)

Всі інші приміщення будинку залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (позначено червоним кольором додаток №3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 6/8-15).

Встановлено порядок користування земельною ділянкою по вул. Київська, 111 у м. Кременчуці Полтавської області наступним чином:

- виділено ОСОБА_3 у користування частину земельної ділянки площею 594,5 кв.м. із розташованими на ній господарськими будівлями і спорудами (позначено синім кольором додаток №6 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 6/8-15)

- виділено ОСОБА_2 у користування частину земельної ділянки площею 594,5 кв.м. із розташованими на ній господарськими будівлями і спорудами (позначено зеленим кольором додаток №6 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 6/8-15).

Земельну ділянку площею 258 кв.м. залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (позначено червоним кольором додаток №6 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 6/8-15).

В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частини домоволодіння в натурі, стягнення грошової компенсації, виділення у користування земельної ділянки відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у повернення сплачених судових витрат 2787, 20 грн.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вирішуючи питання стягнення судових витрат за позовні вимоги, місцевий суд невірно застосував норми законодавства, в звязку з чим сума судового збору при подачі позовних заяв була стягнута із сторін не в повному обсязі.

Так, при подачі позову до суду позивачем ОСОБА_3 заявлялося дві вимоги немайнового характеру, за які було сплачено судовий збір лише у розмірі 243, 60 грн. як за одну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має дві вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру. Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено розмір ставок за позовну вимогу немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 243, 60 грн. (п.1.2.).

Відповідно до п.13 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 заявлялася одна позовна вимога майнового характеру, за яку було сплачено судовий збір у розмірі 330, 30 грн., проте після проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи було встановлено ринкову вартість житлового будинку і господарських будівель у розмірі 316580 грн., але судовий збір не було доплачено.

Відповідно до п.16 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюєтся судом із наступним стягненням недоплаченного або з поверненням передплаченого судового збору.

Також, в уточненні позовних вимог ОСОБА_2, яка була подана до суду 22 вересня 2015 року, було заявлено позовну вимогу про стягнення грошової компенсації, за яку судовий збір не сплачувався (а.с.111-114).

Згідно п. 10 вищевказаного Пленуму, зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України Про судовий збір який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, визначено розмір ставок судового збору. Так, пунктом 1.1 закріплено, що за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 41 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Таким чином, враховуючи обставини справи та кінцеве рішення прийняте районним судом, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача за первісним позовом - ОСОБА_3 та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 в повному обсязі судових витрат.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зобовязання усунення перешкод у користуванні домоволодінням, вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частини домоволодіння в натурі, стягнення грошової компенсації, виділення у користування земельної ділянки повернути до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області для ухвалення додаткового рішення в строк до 04 січня 2016 року.

В касаційному порядку ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Полтавської області З оригіналом згідно: ОСОБА_1