Приговор № 5397589, 01.04.2009, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 1-28/2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді - Орінко В.В.

при секретарі – Зербул С.В.

з участю прокурора – Сербул Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець, в залі засідань Бобринецького районного суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, військовозобов’язаного, не маючого судимості.

по ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством при слідуючих обставинах:

30.12.2008 року, близько 03 години ночі ОСОБА_1, перебуваючи в кафе «Ольга», яке розташоване по вул. Орджонікідзе в м. Бобринець, де також знаходився ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна викрутив праву руку ОСОБА_2, та вирвав з неї мобільний телефон «NOKIA 6230І» вартістю згідно висновку судово товарознавчої експертизи № 513 від 13.012009 року, проведеного НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, 650 грн., тим самим завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Відкрито викрадений мобільний телефон ОСОБА_1, обернув в особисту власність, розпорядившись ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочину передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю і пояснив, що 29.11.2008 року близько 21 години вечора він прийшов до кафе «Ольга» для відпочинку, де зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де також був присутнім і громадянин ОСОБА_2. Сидячи за столиком вони розпивали пиво та розмовляли про свої особисті справи. В ході розпиття спиртних напоїв він попрохав ОСОБА_2, щоб останній придбав йому та присутнім пива, на що він йому категорично відмовив. Через деякий час, о котрій саме годині він не пам’ятає, у них скінчились сигарети, та вони вирішили поїхати до автозаправки, яка розташована за м. Бобринець для того, щоб там їх придбати. Після всього цього вони всі разом попрохали ОСОБА_5, який також відпочивав разом з ними, щоб той на своєму власному автомобілі ВАЗ-2101 відвіз їх до вищевказаної автозаправки, на що він погодився. Приїхавши на автозаправку, вони придбали там сигарет та знову ж таки поїхали до кафе «Ольга», щоб продовжити відпочивати. Приїхавши до вказаного кафе він разом з ОСОБА_2 залишився у автомобілі, а всі інші пішли до приміщення кафе. В середині автомобіля він запитав у ОСОБА_2 про те, чи збирається він придбати їм пиво. На його запитання він відповів, що нічого купувати не буде. Після даної відповіді він схопив ОСОБА_2 за комір його пальта та витягнув із середини автомобіля. Витягнувши його із автомобіля він заломив йому його праву руку та забрав у ОСОБА_2, його мобільний телефон «NOKIA 6230І». На прохання ОСОБА_2, щоб він повернув йому мобільний телефон, він не відреагував, а лише повернув йому «Сім Карту», після чого зайшов до приміщення кафе, а ОСОБА_2 побіг у невідомому йому напрямку.

Близько 04 години 30 хвилин, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_4 він запропонував ОСОБА_3 придбати у нього мобільний телефон, який він раніше забрав у ОСОБА_2, на що той погодився. В скоєному щиро кається, телефон повернув потерпілому.

У відповідності до ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним досліджувати письмові та речові докази по справі, оскільки всі фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз’яснив йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд, вислухавши сторони обвинувачення та захисту, дослідивши характеризуючий матеріал, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння правильно кваліфіковане, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством.

При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії тяжких, але тяжких наслідків не настало, викрадене повернуте потерпілому і претензій до підсудного не має.

Особа винного за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами справи, що пом’якшують покарання підсудного – є його щире каяття, та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного – судом встановлено не було.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не має судимості, має постійне місце проживання, на утриманні батька, який потребує постійного стороннього догляду, інших членів сім’ї не має, відсутність шкоди, суд вважає необхідним та достатнім призначити йому покарання в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом встановлення йому іспитового терміну та покладення одного з обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

У відповідності до ст. 93 КПК України з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області підлягають стягненню досудові витрати за проведення товарознавчого дослідження на суму 300,48 грн. та за проведення судово-товарознавчої експертизи на суму 300,48 грн.

Керуючись ст.ст.321-328 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Підсудного ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за даною статтею у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі одного року, встановленого йому іспитового терміну не вчинить нового злочину та у відповідності до ст. 76 КК України буде повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу – залишити підписку про невиїзд.

Речові докази залишити у власності потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області (код 25575003 на рахунок 35223001000479, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016) судові витрати за проведення товарознавчого дослідження на суму 300,48 грн. та за проведення судово-товарознавчої експертизи на суму 300,48 грн.

Апеляція на вирок може бути подана через Бобринецький районний суд до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженому, що знаходиться під вартою в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя (підпис)

Копія вірна:

Суддя В.В.Орінко