Постановление суда № 53973851, 30.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Марченко Н.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 332/2325/15

30 листопада 2015 року Справа № 22ц/778/6238/15

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне підприємство "Паркування" на ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 13.10.2015 року про відмову у затвердженні мирової угоди за заявою Заводського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальне підприємство "Паркування" та ОСОБА_1 в процесі виконання рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне підприємство "Паркування" боргу, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року Начальник Заводського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі-Відділ) звернувся до суду із поданням про визнання мирової угоди від 14.08.2005 року у процесі виконання рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне підприємство "Паркування" (далі-Товариство) боргу у сумі 172 279 грн. 89 коп.

Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 13.10.2015 року у задоволенні заявленого прохання відмовлено.

У скарзі Товариство прохало скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти рішення по суті, посилаючись на процесуальну необґрунтованість її висновків.

Заслухавши представника Комунального підприємства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок його вирішення.

Відмовляючи у задоволенні подання районний суд виходив із того, що Відділ не надав рішення суду, яке виконується.

Проте з такими висновками суду першої інстанцій погодитися не можна.

Установлено, що постановою державного виконавця Відділу від 10.08.2005 року відкрито виконавче провадження з виконання рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне підприємство "Паркування" (далі-Товариство) боргу у сумі 172 279 грн. 89 коп..

Згідно зі статтею 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

Тобто, положеннями статей 175,372 ЦПК України передбачено, що суд повинен перевірити чи відповідають умови мирової угоди положенням закону, її зміст, чіткість викладення її умов, чи стосується угода предмета спору, чи всі умови мирової угоди визначені у межах позову, стосуються предмета позову і засновані на взаємних поступках, чи ліквідується спір, що виник між сторонами, в результаті такої мирової угоди, а також дотримання сторонами і державним виконавцем строків для звернення до суду для затвердження такої мирової угоди.

Розглядаючи подання державного виконавця про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції не звернув уваги, що зазначена мирова угода укладена між сторонами 14.08.2015 року, а подана державним виконавцем до суду лише 01.10.2015 року, не з'ясував причини звернення до суду з пропуском триденного строку, не дослідив доказів щодо поважності причин його пропуску, не врахував положення статті 72 ЦПК України, в якій зазначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом.

Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.307,312,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 13.10.2015 року про відмову у затвердженні мирової угоди у цій справі скасувати та передати це питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала судової колегії не оскаржується.

Головуючий: Судді: