Постановление суда № 53819492, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/47751/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що його звільнення за пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, є незаконним, оскільки порушення яке він допустив є триваючим.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним (могло бути завдано) шкоду.

В судовому рішенні апеляційного суду зазначено, зокрема, що позивач допустив грубе одноразове порушення, а саме неналежне здійснення контролю за вантажами гуманітарної допомоги та діяльністю організацій утримувачів щодо втрат вантажу.

Такими діями ОСОБА_1 допущені порушення вимог частини другої статті 469 Митного кодексу України.

Отже, звільнення відбулося правомірно внаслідок виявленого порушення по конкретному випадку.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко