Частное определение № 53771508, 23.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/2257/14-ц

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б. М. Б.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

О К Р Е М А У Х В А Л А

23 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.,

суддів Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Надвірнянського районного суду від 21 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 21 жовтня 2015 року цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання представника позивача.

На дану ухвалу представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У скарзі представник апелянта зазначив, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Оскільки представником позивача у справі подано заяву про розгляд справи за його відсутності, тому при наявності такої заяви суд не мав законних підстав постановляти ухвалу про залишення позову без розгляду в порядку п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України. Крім того, ЦПК України не передбачено такий вид примусу як обов'язкова явка в судове засідання.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Причина скасування ухвали у тому, що суд першої інстанції не у повній мірі дотримався процесуальних норм, щодо послідовності зобов'язання представника позивача обов'язково з'явитися для участі у розгляді справи.

Зокрема, суд першої інстанції для участі у судовому засіданні на 21 жовтня 2015 року явку представника позивача обов'язковою не визнавав, тому саме з цієї причини не можна вважати залишення позовної заяви без розгляду правомірним, коли представник позивача скористався правом подачі заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, колегія суддів вважає, що порушенню процесуального законодавства при залишенні позову без розгляду сприяли дії представників позивача, які неодноразово не реагували на вимоги суду з'явитись у судове засідання, у тому числі не виконана ухвала від 02 вересня 2009 року про обов'язкову участь представника позивача у засіданні на 25 вересня 2015 року у зв'язку з необхідністю подачі детального розрахунку заборгованості.

Позовна заява подана до суду 12 вересня 2014 року, 29 жовтня 2014 року заочним рішенням позов Банку задоволено. За заявою відповідача ухвалою суду від 12 серпня 2015 року заочне рішення скасовано, а справу по суті позову не розглянуто до цього часу, у тому числі і через неявку представника позивача для з'ясування усіх обставин справи і доводів відповідача, коли суд визнавав явку представника обов'язковою.

Про скасування заочного рішення, необхідність явки у судове засідання, у тому числі обов'язкової, суд першої інстанції повідомляв представника позивача у встановленому законом порядку письмово, тобто представники знали про рух справи і причину, через яку суд не може ухвалити рішення.

У даній справі брали участь три представники позивача, однак жоден із них у повній мірі не виконав обов'язку добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, як передбачено ст.27 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є також і своєчасний розгляд справ, однак у даному випадку, враховуючи дії представників позивача, саме з їхньої сторони дану вимогу виконати для суду першої інстанції не представилось можливим.

Тривалий розгляд справи судом уже повинен був насторожити представників позивача та вжити усіх заходів для усунення недоліків.

Доводи представника апелянта у скарзі, що вимога суду обов'язкової явки представника не є обов'язковою та ЦПК України не передбачено такий вид примусу як обов'язкова явка в судове засідання є помилковими.

Відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Також п. 4 ч.1ст.169 ЦПК передбачено право суду визнати явку позивача, який подав заяву про розгляд справи за його відсутності, обов'язковою, а частина третя цієї статті вказує на те, що у разі його повторної неявки суд залишає позовну заяву без розгляду. Аналіз наведених норм свідчить про те, що право сторони не з'являтися у судове засідання в разі звернення з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, не є абсолютним і може бути обмежене судом, шляхом постановлення ухвали про визнання явки цієї сторони обов'язковою.

Тому, колегія суддів вважає, що про дії представників позивача, які брали участь при розгляді справи судом першої інстанції необхідно довести ПАТ КБ «ПриватБанк» для вжиття заходів.

Керуючись ст. ст. 211, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Про вищенаведене для вжиття заходів щодо усунення причин та умов довести голові правління ПАТ КБ «ПриватБанк».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді І.О. Максюта

В.Д. Фединяк