Постановление суда № 53756321, 23.11.2015, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2062/14-к

Номер провадження № 1-кп/305/16/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді Бліщ О.Б.

з участю: секретаря Вербещук В.А.

прокурора Сідей В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене 13 грудня 2012 року до ЄРДР за номером 12012070140000174 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, військовозобовязаного, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, 29 серпня 2004 року, близько 23 години, в с. Луг, Рахівського району Закарпатської області, неподалік бару "Мішель", перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння на грунті виниклої сварки, умисно наніс один удар ножем в область черева, ОСОБА_3, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани черева зліва з пошкодженням діафрагми і легені зліва, з крововиливом в ліву плевральну порожнину, які згідно висновку експерта № 72 від 25.03.2005 року та Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року п.21.1 являли собою небезпеку для життя в момент спричинення і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, визнав повністю та показав суду.

Дійсно, 29.08.2004 року, він сидів у барі "Мішель", разом з друзями. У них з ОСОБА_4 виник конфлікт, в який вмішався ОСОБА_3 - розборонив їх. ОСОБА_4 поїхав додому, а вони залишилися далі в барі, можливо під дією алкоголю він вихопив ніж, який стояв на столі та наніс удар Михайлові, після чого пішов додому. Через декілька днів поїхав у Чеську Республіку, по місцю своїх сезонних заробітків. Перебуваючи у Чеській Республіці, декілька разів зустрічався з потерпілим, який повідомив про те, що лікувався, він в свою чергу покрив витрати на лікування, і вони між собою це питання закрили. При цьому жодного разу ОСОБА_3 не повідомляв його, а йому особисто не було відомо, про те, що проти нього порушена по даному факту справа. Окрім того, звертає увагу суду, що за 10 років неодноразово перетинав державний кордон України, із власним паспортом, прізвище не змінював та жодного разу не мав перешкод у пересуванні, лише у серпні 2014 року був затриманий працівниками Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області тоді ж і довідався про те, що перебував у розшуку.

Просить суд врахувати всі наведені обставини та закрити справу по строках давності.

Потерпілий ОСОБА_3, будучи допитаний в судовому засіданні, показав суду. З обвинуваченим він перебував у дружніх стосунках. 29.08.2004 року, разом з ОСОБА_1 відпочивали в одній компанії, на дні народження в барі "Мішель". В якийсь момент до нього підійшла барменша і повідомила, що ОСОБА_1 на вулиці б"ється з їх спільним товаришем ОСОБА_4, на вулиці ще було світло. Він вийшов розборонив друзів, ОСОБА_4 поїхав додому. Вони з ОСОБА_1, залишилися та продовжували відпочинок. Близько 23 години, він вийшов на вулицю, стояли з ОСОБА_1 та під час розмови він відчув удар із заду від якого впав на коліна, одразу не зрозумів, що то ніж. Наполегливо просить не карати ОСОБА_1, оскільки з моменту отримання тілесних ушкоджень і до сьогоднішнього дня він дуже сумнівається, що удар йому заподіяв саме ОСОБА_1, так як вони були друзями. Не заперечує той факт, що після події в якийсь період часу зустрічався із ОСОБА_1 у Чеській Республіці, про те, що проти нього порушена справа не казав, оскільки йому як потерпілому про це достовірно не було відомо.

Цивільного позову у кримінальному провадженні у ході досудового розслідування не заявляв, не заявляє такого й на даний час. Просить суд не позбавляти обвинуваченого волі.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України доводиться показами свідків, допитаних в ході судового розгляду.

Так, свідок ОСОБА_5, показав суду, що подія трапилася дуже давно, тому він погано пригадує деталі. Він, серед інших мешканців села, того дня відпочивав у барі "Мішель", людей було багато. Він знаходився у вестибюлі, коли туди забіг потерпілий вигукнув його ім"я та звернув увагу, що він поранений. Тоді він посадив потерпілого на стілець і вжив заходів для надання йому допомоги. Про те, хто і яким чином поранив потерпілого той не розповідав, хоче зауважити, що і потерпілий і обвинувачений хороші хлопці, ніколи не були в неприязних стосунках, тому до сьогоднішнього серед друзів і знайомих ходить багато версій про цю подію, в тому числі, і про непричетність ОСОБА_1 до зазначеного злочину.

Окрім зазначених вище показів, вина ОСОБА_1 доводиться й перевіреними у ході судового розгляду письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема:

- висновком експерта №72 від 18.10.2004 року, згідно якого, у громадянина ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани черева зліва з пошкодженням діафрагми і легені зліва, з крововиливом в ліву плевральну порожнину. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії гострого твердого предмета, типу ножа по ударному механізму спричинення та вкладаються в строк події, що мала місце 29.08.2004 року. Вище вказані тілесні ушкодження кваліфіковані експертом як тяжкі тілесні ушкодження;

- протоколом огляду речового доказу від 30.08.2004 року та фототаблицею до протоколу огляду від 10.09.2004 року, на якому відображено загальний вигляд руків"я ножа , вилученого з місця події.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2, надав суду письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Клопотання обгрунував тим, що з моменту вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину, який є тяжким злочином, минуло більше 11 років, у зв'язку з чим наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Прокурор Сідей В.В., в судовому засіданні заперечив проти звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, мотивуючи тим, що обвинувачений ОСОБА_1 повинен був знати чи здогадуватися, що після такого вчинку проти нього обов"язково буде порушена кримінальна справа.

Заслухавши учасників судового процесу, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно ст. 288 ч. 3 КПК України, суд, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину .

Відповідно до вимог частини 4 статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин ухилилася від досудового слідства або суду.

Однак, на думку суду, у даному випадку, перебіг строку давності не зупинявся, оскільки сторона обвинувачення жодними належними та допустимими доказами не довела суду про те, що ОСОБА_1 до моменту його затримання (29.08.2014 року) було відомо про факт порушення відносно нього кримінальної справи. Натомість сам обвинувачений пояснив, що після інциденту виїхав на сезонні роботи в Чеську Республіку, де неодноразово зустрічався з потерпілим ОСОБА_3, який з ним узгодив питання компенсації понесених потерпілим витрат на лікування, при цьому не повідомляв, що стосовно нього порушено кримінальну справу. Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив й сам потерпілий ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає, що у даному випадку наявні усі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речовий доказ: руків"я від ножа, що знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області, по вступу ухвали в законну силу слід знищити.

На підставі ст.377 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_1, слід звільнити з-під варти негайно, в залі суду.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, ст.ст. 369-372, 377 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12012070140000174 від 13.12.2012 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України - закрити.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти негайно, в залі суду.

На ухвалу може бути подана апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.