Постановление суда № 53738613, 23.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел./044/ 207-80-91

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

23 листопада 2015 року № 810/5428/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003891501 від 24.04.2015 та №0003881501 від 24.04.2015.

Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 104-106 КАС України, зазначений спір згідно до положень ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Позивачем не додані до матеріалів позову докази сплати судового збору, проте долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Положення аналогічного змісту закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем зазначено, що згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2015 року ТОВ "Аверс-Сіті", рядок 2355 - зазначено збитки 1 249 000 грн., у свою чергу рядок 2350 - прибуток не зазначено.

Також, згідно балансу підприємства на 30.09.2015 довгострокові зобов'язання і забезпечення (рядок 1595) становлять 509 223 000 грн., поточні зобов'язання і забезпечення - 179 496 000 грн., що свідчить про відсутність можливості сплатити судовий збір.

На думку суду, вказані обставини свідчать про скрутне фінансове положення позивача, яке ускладнює сплату судового збору в розмірі 8 744,06 грн. (1,5% від ціни позову).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При вирішенні питання необхідності сплати позивачем судового збору, як передумови звернення до суду, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену ним у рішенні від 19.06.2001 у справі «Кройц проти Польщі» (Kreuz v. Poland 28249/95), згідно якої розмір судових витрат за обставин конкретної справи слід оцінювати з урахуванням можливості заявника сплатити таку суму та зважаючи на стадію провадження у справі, коли у заявника виник обов’язок по сплаті цих витрат. Саме ці обставини є істотними при вирішенні питання про те, чи було порушено право особи на доступ до суду.

У цій справі суд відзначив, що висновки національних судів щодо фінансових можливостей заявника ґрунтувалися радше на гіпотетичних можливостях його перспективних доходів аніж на реальних фактах, що на них посилався заявник. Національні суди також відмовилися взяти до уваги аргумент заявника про те, що він не в змозі сплатити судові витрати, без отримання і вивчення будь-яких доказів, котрі б спростовували факти, наведені ним у його фінансовій декларації. Таким чином, національні суди дійшли висновку про фінансовий стан заявника без належного врахування представлених ним матеріалів.

Суд дійшов висновку про те, що національні суди не спромоглися забезпечити належний баланс між інтересами держави щодо отримання судових витрат, з одного боку, і правом заявника на розгляд його справи у судовому порядку – з іншого. Розмір судових витрат, що їх мав сплатити заявник, був надмірним і призвів до неможливості розгляду справи п. Кройца судом, а це, на думку Суду, порушує саму сутність права на доступ до суду. Отже, мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, з метою забезпечення права особи на судовий захист та доступ до правосуддя, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та відстрочити сплату ним судового збору до ухвалення рішення у справі.

Керуючись статтями 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відстрочити сплату позивачем судового збору до ухвалення рішення у справі.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Дудіним С.О.

3. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

4. Запропонувати відповідачу у строк до 03 грудня 2015 року подати суду письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.

5. Копію ухвали суду разом із інформацією про їхні процесуальні права та обов’язки надіслати особам, які беруть участь у справі.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Дудін С.О.

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі,

встановлені Кодексом адміністративного судочинства України

Відповідно до ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.