Постановление суда № 53575691, 17.11.2015, Старовижівський районний суд Волинської області

Провадження № 2/168/213/15

Справа № 168/652/15-ц

У Х В А Л А

17.11.2015 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Хаврони О. Й.,

з участю секретаря Островерхої Т.С.,

позивача ОСОБА_1І,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження в справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, приведення ділянки в попередній стан,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_6 селищної ради, третіх осіб Управління Держземагенства в ОСОБА_6 районі, ОСОБА_6 державної нотаріальної контори про визнання недійсним і скасування державного акта на право приватної власності на землю, Свідоцтва про право на спадщину за законом, рішення ОСОБА_6 селищної ради № 33/7 від 27.05.2015 р.,

в с т а н о в и в:

У ході судового розгляду відповідач ОСОБА_3 заявив клопотання про зупинення провадження в даній цивільній справі, яке мотивує тим, що постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 17.07.2015 р. його визнано винуватим у самовільному захопленні частини земельної ділянки, і закрито провадження за малозначністю вчиненого правопорушення. Просить зупинити провадження в справі до вирішення справи в Львівському апеляційному адміністративному суді.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав клопотання, пояснивши, що адміністративним судом відкрито провадження за даною апеляційною скаргою, і вирішується питання щодо винуватості дій відповідача ОСОБА_3 при притягненні до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за фактом самовільних дій. Від результату розгляду справи адміністративним судом можуть відпасти підстави позову в цивільній справі, а обставини, які будуть встановлені цим рішенням, можуть бути підставою для перегляду рішення в цивільній справі за нововиявленими обставинами.

Позивач та її представник ОСОБА_2 проти клопотання заперечили, покликаючись на те, що позивач покликається як на доказ не на постанову, а лише на припис, який є чинним і підлягає виконанню, і якого відповідач не оскаржує в апеляційному порядку, лише постанову. ні позивач, ні інші сторони цивільної справи не були сторонами в адміністративній справі. Крім того, просить врахувати існування процесуальних строків розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_6 селищної ради ОСОБА_5 вважає, що справу слід розглядати.

Заслухавши думку сторін, аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в клопотанні слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з постановою Старовижівського районного суду від 17.07.2015 р. відповідач є винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, які полягають в зайнятті частини земельної ділянки шляхом встановлення паркану, провадження закрито в звязку з малозначністю, що є частково предметом спору в даній справі.

Суть спірних правовідносин (в цивільній справі) полягає в вирішенні питання правомірності набуття права користування і права власності спірною ділянкою.

Встановлення факту правомірності чи неправомірності набуття права власності позивачкою на земельну ділянку, а також обґрунтованість претензій відповідача на частину належної позивачі цієї земельної ділянки, є безпосереднім обовязком суду, що розглядає цивільну справу.

При цьому, в адміністративній справі вирішується питання про адміністративну відповідальність відповідача, а не про наявність підстав, передбачених нормами ЦК України, щодо реалізації права власності сторін.

Незалежно від встановлення судом обставин в адміністративній справі стосовно правомірності дій відповідача, у цивільній справі, суд повинен вирішити питання про відповідність або невідповідність вимог позивача і відповідача вимогам ЦК, іншим актам цивільного законодавства, інтересам суспільства, його моральним засадам, про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними правовстановлюючих документів, передбачених нормами цивільного і земельного законодавства, на які посилаються сторони, мотивуючи позовні вимоги, а також про те, які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин. При цьому суд повинен дослідити наявні у справі докази, зясувати обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених цими доказами.

Таким чином, судом не встановлено обставини, за яких неможливо розглянути зазначену справу до вирішення адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 201, 209 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7