Решение № 53562950, 18.11.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9879/15-ц

Провадження № 2/750/3338/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді Коверзнева В. О.,

за участю: секретаря судового засідання - Левченко В. Д., позивача, її представника - адвоката Телегіна А. О., представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору,

в с т а н о в и в:

29.09.2015 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним Договору відновлювальної кредитної лінії від 23.05.2008 року № 117 з підстав, встановлених статтею 233 Цивільного кодексу України та статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позову зазначила, що вона уклала договір під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки їй були потрібні кошти для термінового оперативного лікування дочки. Крім того, під час укладення договору відповідачем було застосовано нечесну підприємницьку практику.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні. Представники відповідача позов не визнали.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

23.05.2008 року сторони уклали Договір відновлювальної кредитної лінії № 117, на підставі якого відповідач надав позивачу споживчий кредит в сумі 208860 грн, зі сплатою за користування кредитом 18% річних, строком до 22.05.2018 року (далі - Договір).

Відповідно до частини першої статті 233 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Отже, для визнання правочину недійсним з підстав, встановлених статтею 233 Кодексу необхідно існування в сукупності двох обставин:

перша обставина - вчинення правочину однією із сторін під впливом тяжкої для неї обставини;

друга обставина - вчинення правочину цією ж стороною на вкрай невигідних для неї умовах.

За своєї правовою природою кредитний договір є публічним договором (договором приєднання), оскільки його умови є однаковими для всіх позичальників. За таких обставин, твердження позивача про те, що з нею було укладено договір на вкрай невигідних умовах, є такими, що не відповідають дійсності.

В суді позивач пояснила, що вона отримувала кредит не лише для лікування дочки, але й для розвитку підприємницької діяльності, оскільки вона є фізичною особою-підприємцем і надає консультативні послуги.

В силу положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Виходячи з цього, залучення фізичною особою коштів для здійснення підприємницької діяльності не може вважатися вкрай тяжкою обставиною.

Згідно частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач зазначені положення закону не виконала і не надала суду жодного доказу на підтвердження застосування щодо неї відповідачем під час укладення Договору нечесної підприємницької практики.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення цього позову.

Керуючись статтями 10, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.

Суддя В. О. Коверзнев