Постановление суда № 53525113, 13.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2015 року Справа № 904/6038/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "АЛЬФА-МУР"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2015р., якою повернуто зустрічний позовприватного підприємства "АЛЬФА-МУР"докомунального підприємства "МІСЬКАВТОПАРК"треті особи 1) Дніпропетровська міська рада 2) фізична особа-підприємець ОСОБА_1провизнання права користування майданчиком для паркуванняу справі господарського суду№904/6038/14 Дніпропетровської області за позовомкомунального підприємства "МІСЬКАВТОПАРК"доприватного підприємства "АЛЬФА-МУР"треті особи 1) Дніпропетровська міська рада 2) фізична особа-підприємець ОСОБА_1провизнання договору розірваним

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015р. касаційну скаргу приватного підприємства "АЛЬФА-МУР" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. було повернуто скаржнику без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку для її подання та без клопотання на його поновлення.

10.09.2015р. приватне підприємство "АЛЬФА-МУР" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р., яка також не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою.

З 01.09.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Касаційна скарга була подана до Вищого господарського суду України 10.09.2015р., тобто після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., яким до Закону України "Про судовий збір" внесено ряд змін, зокрема, в пп.5 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону зазначено, що за подання до господарських судів касаційних скарг на рішення суду, встановлено ставку у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, скаржником до касаційної скарги додано квитанцію №0110017 від 04.09.2015р. про сплату судового збору в розмірі 609,00грн., яке колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати належним доказом сплати судового збору у встановленому Законом розмірі, оскільки звертаючись з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2015р. вказана сума судового збору була сплачена в розмірі та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. в редакції, що діяла до 01.09.2015р., і пп.8 п.2 ч.2 ст.4 якого передбачалось, що за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду було встановлено ставку судового збору в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто на той момент сума складала 609,00грн.

Таким чином, касатор за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., тобто з врахуванням пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діє з 01.09.2015р., заявник касаційної скарги мав сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1218,00грн.

Згідно із п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, відповідно до ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Приватне підприємство "АЛЬФА-МУР" 10.09.2015р. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ст.110 Господарського процесуального кодексу України на касаційне оскарження, з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, в якому скаржник посилається на пізнє отримання ухвали Вищого господарського суду України від 20.07.2015р., якою було повернуто без розгляду попередню касаційну скаргу ПП "АЛЬФА-МУР", на підставі п.5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку для її подання та без клопотання на його поновлення.

Правовий аналіз ст.110 ГПК України свідчить, що у разі не погодження учасника судового процесу з прийнятим рішенням суду попередньої інстанції, він має право протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили, звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Згідно із ст.53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку. Виходячи зі змісту вказаної статті, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку, тому при зверненні із клопотанням сторона повинна роз'яснити причини пропуску і підстави, з яких вона вважає ці причини поважними. У клопотанні треба навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Також, встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. При цьому, норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Враховуючи, що скаржник не зазначив в клопотанні про наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили подання ним касаційної скарги та не навів поважних причин неможливості надати в установлений строк належним чином оформленої касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати викладені у клопотанні обставини поважними причинами пропуску процесуального строку та дійшла до висновку, що заявлене клопотання скаржника про відновлення строку для подання касаційної скарги не підлягає задоволенню, а строк для подання скарги не підлягає поновленню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.86, п.п.4, 5 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання приватного підприємства "АЛЬФА-МУР" про відновлення пропущеного процесуального строку.

Касаційну скаргу приватного підприємства "АЛЬФА-МУР" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2015р. у справі №904/6038/14 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова