Постановление суда № 53508342, 17.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9278/15 Справа № 201/8875/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Батманова В. В. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря - Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2015 року за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року Дніпропетровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що 06.10.2003р. між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 був укладений Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до договору ОСОБА_2 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0143га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 3.2 орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

З 04.06.2008р. (набрання чинності змін до Закону України «Про оренду землі») та починаючи з 01.01.2011р. (набрання чинності Податковим кодексом України) розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду відповідачу, суперечить чинному законодавству.

Міський голова звернувся до орендарів земельних ділянок комунальної власності у м. Дніпропетровську, з пропозицією привести діючі договори оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8. Проте відповідач у строк, визначений повідомленнями відповіді не надала, та додатковий договір сторонами не було підписано, а тому позивач просив суд виключити п.3.1. Договору оренди земельної ділянки від 06.10.2003р., та внести зміни по п.3.2. Договору, виклавши його в такій редакції: «п. 3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2015р. позов Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

п.3.1. Договору оренди земельної ділянки від 06.10.2003р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та громадянкою ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б., зареєстрований в реєстрі за № 7817. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір був зареєстрований за № 4382 від 14.10.2003 - виключено.

Внесено зміни до п.3.2., виклавши його в такій редакції: «п. 3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вона не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2003р. між Дніпропетровською міською радою та громадянкою ОСОБА_2 був укладений Договір оренди земельної ділянки, згідно якого відповідач прийняла в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0143 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.1. Договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 15 152,65грн., а п. 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Згідно п. 8.1, 8.2 Договору, зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішується судовому порядку.

Відповідно положень ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Закон України «Про плату за землю» втратив чинність 01.01.2011р. разом із набранням чинності Податковим кодексом України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв`язку із прийняттям Податкового кодексу України були внесені зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме: у частині другій слова «до Закону України «Про плату за землю» замінено словами «до Податкового кодексу України», а частину четверту, п`яту і сьому, якими встановлювався розмір орендної плати для різних категорій земель, виключено.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України річна сума платежу за орендну плату не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, виключивши п. 3.1. Договору оренди земельної ділянки від 06.10.2003р. про те, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 15 152,65грн., та з урахуванням вимог чинного законодавства вніс зміни в п. 3.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «п. 3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом», і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення незаконне, необґрунтоване з посиланням на те, що позивачем не було доведено, що розрахунок діючого на сьогодні розміру орендної плати не відповідає вимогам законодавства, і судом під час розгляду справи не було встановлено, чому позивач для розрахунку орендної плати використовує нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за 2011р. не свідчать про не законність судового рішення, оскільки судом не визначався конкретний розмір орендної плати під час розгляду справи, а вирішувалось питання про внесення змін до договору оренди з урахуванням чинного законодавства.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість судового рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Таким чином колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було допущено порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: