Постановление суда № 53505614, 17.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

760/703/15

2-ар-23/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі судді Кицюк В.С., за участю секретаря Глушко В.М.., заявника ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною заявою, в якій просить суд роз`яснити постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2015, якою були частково задоволені її позовні вимоги, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 включити суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в заробітну плату для призначення їй пенсії - неправомірними, зобов`язано відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру заробітної плати з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, починаючи із 12.07.2014. В решті вимог відмовлено.

Так, заявник з урахуванням пояснень в судовому засіданні стверджує, що відповідач навмисно не виконує рішення суду в частині необхідності здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 80% від її заробітної плати, незважаючи на те, що в мотивувальній частині рішення суду чітко про це зазначено, а також обґрунтована необхідність застосування положень статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 року у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - 28.01.2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, пояснювала, що відповідачу зрозуміло рішення суду і він добросовісно його виконує. На питання, який відсоток застосовує відповідач для здійснення вищезазначеного перерахунку та виплати, представник пояснила, що 70%, оскільки в резолютивній частині немає чіткого зазначення цього відсотку, а те, що зазначено в мотивувальній частині вони до уваги не беруть, більше того, наполягала на тому, що визначена судом дата - 12 липня 2014 року - є тією датою, на час якої відповідач застосовує відповідні положення Закону України «Про державну службу». Відтак саме на 12.07.2014 з урахуванням Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 року діє 70%.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки рішення суду є для відповідача незрозумілим.

Згідно ч.1 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, не змінюючи при цьому його змісту, своєю ухвалою роз`яснює своє рішення.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2015, якою було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 включити суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в заробітну плату для призначення їй пенсії - неправомірними, зобов`язано відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру заробітної плати з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, починаючи із 12.07.2014. В решті вимог відмовлено (а.с.42-46)

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва залишено без задоволення, а вищезазначене рішення суду - без змін (а.с.64-68)

Слід зазначити, що відповідач порушував питання в своїй апеляційній скарзі в тому числі щодо незаконності постанови суду в частині визначення 80% нарахування пенсії позивачу від суми її заробітної плати, проте апеляційним судом ці доводи були також відхилені.

Суд вважає помилковою позицію відповідача у справі в контексті виконання рішення суду в частині перерахування пенсії позивачу з урахуванням застосування показника у 70%, оскільки в постанові суду від 09.02.2015 чітко зазначено, що «суд акцентує увагу відповідача також на необхідності застосування положень статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 року у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - 28.01.2008 року, яким передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки до даних правовідносин не належить застосовувати Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 року, яким було внесено зміни у ст. 37 вищезазначеного Закону в частині заміни 80 на 70 відсотків, оскільки самим Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» передбачено, що саме ці зміни набирають чинності з 1 травня 2014 року, а на пенсійному обліку позивач перебуває з 2008 року і саме з цього періоду у позивача виникло право на отримання даного виду пенсії, що самим відповідачем не оспорюється»

Таким чином, суд роз`яснює своє рішення таким чином, що відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату заявнику пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру заробітної плати з врахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 12.07.2014 року із застосуванням 80% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Посилання представника відповідача на визначену судом в резолютивній частині постанові дату - 12 липня 2014 року - не є датою, на час якої слід застосовувати Закону України «Про державну службу» із відповідним вищезазначеним відсотком в розмірі 70%, а є датою, з якої відповідно до ч.2 ст.99 КАС України підлягаю захисту порушене позивачем право, обґрунтування чого також наведено в мотивувальній частині постанови суду (а.с.45)

Суд чітко обґрунтував свою позицію незастосування в даному випадку положень ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», і ця позиція знайшла свою підтримку в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.170 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, - задовольнити.

Роз`яснити постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 09.02.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Солом`янському районі м. Києва №760/703/15-а (2-а-99/15), зазначивши, що управління Пенсійного фонду в Солом`янському районі м. Києва зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 28.01.2008 року, яким передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 12.07.2014 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 5 днів з моменту проголошення.

Суддя В.С. Кицюк