Постановление суда № 53481821, 28.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/6911/13-ц

Провадження № 2/127/7204/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Мироненко В.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №127/6911/13-ц ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду знаходиться цивільна справа №127/6911/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання спільною сумісною власністю подружжя нежитлового приміщення №3 по вул. Хлібна, 16 в м. Вінниці та визнання за позивачем права власності на ? частини зазначеного нежитлового приміщення.

27.10.2015р. до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №127/6911/13-ц ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, в якій третя особа просить визнати право власності ОСОБА_3 на нежиле приміщення №3, розташоване в м. Вінниці, по вул. Хлібна, в будинку під №16, яке складається з приміщень літ. «А» - офіс підвал пр. №3: №1-№7, загальною площею 75,5 кв.м.

Дослідивши позовну заяву третьої особи та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 119 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту позовних заяв, зокрема відповідно п. 4 ч. 2 вказаної статті позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. В той же час, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

В позовній заяві позивачем (третьою особою) зазначено ціну позову 87013,17 грн., яка складається з суми коштів за яку придбано нежиле приміщення згідно з договором купівлі продажу приміщення від 21.12.2010р.

Проте, позивач (третя особа) в позовній заяві в якості ціни позову зазначив не дійсну - ринкову вартість майна, право власності на яке просить суд визнати за ним, як того вимагається п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, а суму, що вказана в договорі купівлі продажу приміщення від 21.12.2010р., та сплатив судовий збір за подання позовної заяви виходячи не з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обовязкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка обєкта для цілей оподаткування здійснюється субєктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією із спеціалізації у межах напряму 1 Оцінка обєктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на обєкти інтелектуальної власності.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України звіт про оцінку майна є чинним протягом шести місяців, у звязку з чим ціна зазначена в договорі купівлі продажу, який укладався ще у 2010 році, при визначенні ціни позову не може братися до уваги.

Отже, як уже зазначено вище, третьою особою (позивачем) в позовній заяві зазначено не дійсну - ринкову вартість майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » розяснено судам, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

З огляду на неправильність визначення та зазначення в позовній заяві ціни позову, відсутня можливість перевірити правильність суми судового збору, сплаченого позивачем, а відтак квитанція №ПН971 від 27.10.2015р. про сплату 870,14 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи з наведеного вище, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №127/6911/13-ц ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення, підлягає залишенню без руху, з наданням третій особі (позивачу) строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №127/6911/13-ц ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення, залишити без руху та надати третій особі (позивачу) строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 (пяти) днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: