Постановление суда № 53469722, 13.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

13.11.2015 Справа №607/17786/15-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 міська рада подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нежитлову будівлю (приміщення) літери «А» за адресою м.Тернопіль, вул. Петрушевича,4, загальною площею 155,8 кв.м.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

- відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Однак позивач, заявляючи вимогу про визнання права власності, не вказує про те, які перешкоди існують у нього щодо оформлення своїх прав власності на спірну будівлю чи ким таке право оспорюється (припущення, що у відповідача ОСОБА_2 може виникнути сумнів у правомірності користування позивачем спірною будівлею не свідчить про оспорювання чи невизнання права власності). У позовній заяві не зазначено про відмову відповідного державного органу у реєстрації прав власності, якщо такі права не були зареєстровані раніше, чи у їх переоформленні на позивача, з посиланням на відповідні мотиви;

- будь-яких доказів, які б підтверджували такі обставини, позивач не зазначив, що є порушенням вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України;

- в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено майнового характеру;

- відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна та згідно з п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам не нижче його балансової вартості. Дійсної вартості спірної будівлі, на яку позивач просить визнати право власності, та відповідних доказів на підтвердження його розміру в позовній заяві не зазначен о. Посилання в рішенні міської ради від 02 липня 2014 року про взяття на баланс майна нежитлової будівлі (приміщення) літери «А» за адресою м.Тернопіль, вул. Петрушевича,4, загальною площею 87,6 кв.м. вартістю 199000 гривень та в рішенні міської ради від та 22 квітня 2015 року про взяття на баланс майна нежитлової будівлі (приміщення) літери «А» за адресою м.Тернопіль, вул. Петрушевича,4, загальною площею 155,8 кв.м. вартістю 472260 гривень не є підтвердженням дійсної вартості спірної будівлі. Про те, що проводилась оцінка спірного майна субєктами, які вправі здійснювати таку оцінку відповідно до закону, в позовній заяві не вказано, доказів дійсної вартості спірної будівлі не зазначено. При цьому суд звертає увагу на те, що вимоги п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України обмежують мінімальний розмір ціни позову нерухоме майно, що належить юридичним особам, його балансовою вартістю, проте не встановлюють його максимальної межі;

- визначення ціни позову та зазначення її у позовній заяві є обовязком позивача. Відповідно до розяснень, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача;

- при пред'явленні зазначеного позову сплачено 7083 гривні 90 копійок судового збору.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позивачем юридичною особою позовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з наведеного, судовий збір сплачено позивачем із порушенням вимог закону, без урахування ціни позову та визначення дійсної вартості спірного майна, без зазначення доказів на її обгрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, зокрема:

- викласти обставини на обгрунтування позовних вимог, зокрема щодо оспорювання чи невизнання права власності та щодо відмови відповідного державного органу у реєстрації прав власності на спірну будівлю;

- зазначити докази на їх обгрунтування;

- визначити та вказати в позовній заяві ціну позову і зазначити докази, якими вона обґрунтовується;

- обчислити, виходячи з зазначених вище вимог закону, судовий збір з урахуванням ціни позову, вказавши дійсну вартість спірного майна та зазначивши належні докази на її підтвердження;

- доплатити недоплачену частину судового збору та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст.121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності залишити без руху і надати позивачам строк для усунення виявлених недоліків терміном п"ять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_3