Постановление суда № 53428123, 11.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 635/2253/15-ц. Головуючий 1 інст.: - Караченцев І.В.

Провадження №22-ц/790/7191/15. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В. Категорія: стягнення боргу.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,

при секретарі: - Лашаковій Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 - про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_7 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми нфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання вироку Харківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2011 року в частині задоволення її цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди та рішення Харківського районного суду Харківської області від 1 жовтня 2014 року в частині задоволення її позову про стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних.

Просила суд стягнути з ОСОБА_6 на її користь інфляцію від простроченої суми заборгованості за період з 1 серпня 2014 року по 1 травня 2015 року у розмірі 27 696 грн. 35 коп.; 3 % річних від простроченої суми основного боргу за період з 12 серпня 2014 року по 27 травня 2015 року у розмірі 1247 грн. 12 коп.; інфляцію від простроченої суми заборгованості за період з 15 жовтня 2014 року по 1 травня 2015 року у розмірі 4653 грн. 99 коп.; 3 % річних від простроченої суми основного боргу за період з 15 жовтня 2014 року по 27 травня 2015 року у розмірі 200 грн. 39 коп.; судовий збір у розмірі 338 грн.

Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги визнав.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 інфляцію від простроченої суми заборгованості за період з 1 серпня 2014 року по 1 травня 2015 року у розмірі 27 696 грн. 35 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 три відсотки річних від простроченої суми основного боргу за період з 12 серпня 2014 року по 27 травня 2015 року у розмірі 1247 грн. 12 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 інфляцію від простроченої суми заборгованості за період з 15 жовтня 2014 року по 1 травня 2015 року у розмірі 4 653 грн. 99 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 три відсотки річних від простроченої суми основного боргу за період з 15 жовтня 2014 року по 27 травня 2015 року у розмірі 200 грн. 39 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 338 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджуються положення ст. 625 ЦК України.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Судом встановлено, що вироком Харківського районного суду Харківської області від 30 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 8 грудня 2011 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 135 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Також, цим вироком частково задоволено позов ОСОБА_7 про відшкодування заподіяної злочином майнової і моральної шкоди та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 3000 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., а всього 53 000 грн. (а. с. 8-12).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 1 жовтня 2014 року задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 індекс інфляції від простроченої суми заборгованості за період з 8 грудня 2011 року по 11 серпня 2014 року у розмірі 6 440 грн. 77 коп., 3 % річних від простроченої суми основного боргу за період з 8 грудня 2011 року по 11 серпня 2014 року у розмірі 4 155 грн. 97 коп., а всього 10 596 грн. 74 коп. ( а. с.13).

Матеріальна та моральна шкода, яка стягнута з відповідача на користь позивача, до теперішнього часу відповідачем не відшкодована.

Зазначені зобов'язання зводиться до сплати грошей, а відтак, є грошовим зобов'язанням.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань, які виникли у нього перед позивачкою та обґрунтовано стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 інфляційні втрати та 3 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, які виникли з вироку та рішення суду.

Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що виконавча служба не пред'являла до нього будь-яких претензій, а позиваки вимагає від нього неможливого та своїми позовами позбавляє його коштів на існування, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: