Постановление суда № 53365985, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/47660/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 рокута ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 рокуу справі№ 815/2489/15за позовомСпільного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбалктермінал" доДержавної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI, в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

До касаційної скарги скаржником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року не передбачено виділення кошторису, зокрема, і відповідачу для сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, скаржнику слід усунути зазначені недоліки касаційної скарги у встановлений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 165, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 815/2489/15 без руху.

3. Надати скаржнику строк до 24 листопада 2015 року для усунення вказаних недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв