№ 53286102, 10.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унікальний № 333/5147/15-п Суддя в 1-й інст. - Герасименко С.Г.

№ пров. 33 /778 /445 /15 Суддя в 2-й інст. - Незола І.М.

Категорія - ст. 130, ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Незола І.М., за участю представника правопорушника - адвоката Смолярова Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_2 за ст.ст. 130, ч.1, 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130, ч.1; 124 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3 400 гривень.

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 18 липня 2015 року о 19 годині 40 хв. на вул. Набережній в м. Запоріжжі керував автомобілем ВАЗ-21130, держномер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Фольксваген", держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а обидва автомобілі - механічні пошкодження, чим порушив вимоги пунктів 2.9(а), 12.1, 13.1 ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 130, ч.1 КУпАП.

В своїй скарзі на цю постанову ОСОБА_2, не заперечуючи факту скоєння ним вказаного правопорушення, посилається на те, що справа розглянута без його участі, незважаючи на те, що ним була до суду подана заява про відкладення справи з поважної причини, просить оскаржувану судову постанову скасувати та винести нове рішення в справі.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, заслухавши доводи представника правопорушника, який підтримав скаргу, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Так, вважаю, що не заслуговують на увагу доводи апеляції щодо порушення з боку суду вимог ст. 268 КУпАП, з огляду на наступне.

З наданих матеріалів вбачається, що адміністративні справи щодо ОСОБА_2 за ст. 130, ч.1 КУпАП та за ст. 124 КУпАП знаходилися в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя з 23.07.2015 року, з того часу неодноразово призначалися до розгляду, але кожного разу від правопорушника ОСОБА_2 до суду надходила заява про відкладення розгляду з причини, що він продовжує лікування з приводу травми, отриманої у вищевказаній ДТП, і бажає приймати участь в судовому засіданні ( а.с. 40, 43, 45 ). При цьому своє бажання бути присутнім при розгляді справи ОСОБА_2 нічим не мотивував, в тому числі, не посилався і на те, що бажає дати суду будь-які додаткові пояснення в справі або надати будь-які додаткові докази, тощо.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_2 з приводу вчиненого ним правопорушення, з яких вбачається, що він повністю визнав себе винним в правопорушенні, вчиненому за обставин, викладених в судовій постанові, і просив не вносити його до ЄРДР, як кримінальне правопорушення ( а.с. 18), ніяким чином він не заперечує обставин правопорушення і в своїй апеляційній скарзі ( а.с. 52).

З огляду на те, що обставини правопорушення ОСОБА_2 не заперечувалися і не заперечуються, отже, його присутність в судовому засіданні не могла вплинути на висновки суду щодо доведеності його вини в скоєнні самого правопорушення, до судового засідання він не мав змоги явитися внаслідок тривалого лікування після перенесеної в ДТП травми ноги, тобто, з поважної причини, яка позбавляла його можливості бути присутнім в судовому засіданні, а також з огляду на стислі строки притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, вважаю, що розгляд справи за його відсутності не порушив його процесуальні права і сам факт такого розгляду за вищевказаними обставинами не може бути достатньою підставою для скасування судового рішення, законного та обгрунтованого по своїй суті.

Крім того, вирішуючи питання про вид стягнення, суддя призначив його ОСОБА_2 у вигляді штрафу на користь держави, в мінімальному його розмірі, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП, що не є найбільш суворим з видів стягнень, передбачених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, отже, і в цій частині постанова суду відповідає вимогам ч.2 ст. 33 КУпАП, тому не вбачаю підстав і для зміни прийнятого суддею рішення в даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2015 року щодо нього залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області Незола І.М.