Постановление суда № 53244234, 03.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. м. Київ К/800/40996/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014

у справі № 73626/12/9104

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Янтар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 16.12.2009 № 3272/23-409/19141186 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2009 № 0000722341/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 754782,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Миколаївському районі було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000722341/1 від 30.03.2010, № 0000722341/2 від 09.06.2010, № 0000722341/3 від 13.08.2010 та № 0000722341/3 від 27.10.2010.

У ході проведення перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону, в результаті чого ТОВ «Янтар» занижено податкові зобов'язання з ПДВ у жовтні 2009 на суму 656198,00 грн.

Також, судами встановлено, що позивачем придбано згідно з договором купівлі - продажу від 01.11.2007 у ТОВ «Галичина Євробуд» будівлю гуртожитку по вул. Л. Українки, 21/2 у м. Н. Розділ Львівської області за ціною 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58333,34 грн., і Новороздільським бюро технічної інвентаризації було видано ТОВ «Янтар» витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - придбаний гуртожиток.

Наказом ТОВ «Янтар» від 17.12.2007 №01/12 гуртожиток було виведено з експлуатації з метою проведення реконструкції будівлі гуртожитку під житловий будинок.

Після проведення робіт по реконструкції гуртожитку під житлові квартири (договір підряду № 15/11-33 від 15.11.2007) Новороздільською міською радою було видано ТОВ «Янтар» свідоцтво на право власності від 17.12.2008 на житловий будинок по вул. Л. Українки, 21/2 в м. Н. Розділ Львівської області та окремі свідоцтва на квартири, які знаходяться в даному житловому будинку.

У подальшому, у відповідності до договору купівлі-продажу від 20.10.2009, ТОВ «Янтар» продало Державній іпотечній установі у власність 18 квартир, що знаходяться за адресою вул. Л.Українки, 21/2 в м. Новий Розділ, Львівської обл.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після продажу вказаних квартир Державній іпотечній установі відбулося переоформлення прав власності і тому покупець реконструйованої нерухомості (Державна іпотечна установа) стає її другим власником, а отже, операція з продажу квартир буде вважатися другою поставкою житла, яка у відповідності до вимог пп. 5.1.20. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняється від оподаткування ПДВ .

Суд апеляційної інстанції не погодився з наведеним висновком суду першої інстанції, зазначивши, що зазначений договір купівлі-продажу від 20.10.2009 між ТОВ «Янтар» та Державною іпотечною установою являє собою перший продаж реконструйованого позивачем житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією, а отже, для цілей пп. 5.1.20 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» таку операцію слід розуміти як першу поставку житла, яка не звільняється від оподаткування ПДВ.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Таким чином, операції з першої поставки новозбудованого житла, незалежно від джерел фінансування (включаючи кошти учасників фінансування будівництва житлового будинку (пайовиків) або власні фінансові ресурси забудовника), підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст вищенаведених положень податкового та процесуального законів, а також, зважаючи на підстави виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування у даній справі, зокрема, мають бути обставини, які свідчать про наявність або відсутність у позивача об'єкта оподаткування податком на додану вартість, а саме, - настання фактичних обставин першої поставки позивачем житла в розумінні пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Недотримання судами першої й апеляційної інстанцій вимог цієї статті призвело до неповного з'ясування фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування та мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно врахувати вищевикладене, надати належну правову оцінку усім обставинам справи, встановити наявність об'єкту оподаткування податком на додану вартість у господарських операціях, здійснених позивачем на підставі укладеного договору, в результаті чого дійти обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність підстав для визначення позивачу спірними податковими повідомленням-рішенням суми податкового зобов'язання по ПДВ та, як наслідок, про наявність чи відсутність законних підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль