№ 53240271, 02.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5177/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:Самойлюк Г.П.,

при секретарі:Піньковській О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОМІКРОН ПЛЮС до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення № 500060001/2015/610109/2 від 08.08.2015р., визнання нечинною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00227 від 08.08.2015р.,

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610109/2 від 08.08.2015р.; визнати нечинною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00227 від 08.08.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.07.2015 р. між TOB Омікрон плюс (Покупець за контрактом) та Фірмою T-BUSINESS, INC (Panama) (Продавець за контрактом) укладено контракт №OMKTBS про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в специфікаціях до кожної партії товару (далі - Контракт). Згідно зі специфікацією № 13138 від 13.07.2015р. сторони домовились, що товар поставляється морським транспортом на умовах CIF ОСОБА_3 (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС 2010р.). На виконання умов Контракту №OMKTBS від 13.07.2015 р. морським транспортом на умовах CIF ОСОБА_3 позивачем ввезено на територію України товар на загальну суму 25507,90 доларів США, вагою нетто 23738,84 кг., вагою брутто 25254,84 кг. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, декларантом TOB Омікрон плюс складено та подано інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію № 500060001/2015/014662 від 07.08.2015р. та документи, необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товарів була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості (за ціною контракту). За результатами перевірки ЕМД № 500060001/2015/014662 від 07.08.2015р. та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, посадовою особою м/п «Одеса-порт» ВМО-1 відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00227, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610109/2 від 08.08.2015р., відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за другорядним методом за ціною договору щодо аналогічних (подібних) товарів.

Не погодившись з висновками відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем для митного оформлення документах, вважаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування заявленої митної вартості протиправними, такими, що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, які в цілому обґрунтовані тим, що під час опрацювання наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 (вимагає здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (вимагає витребування документів, які підтверджують митну вартість товару).

Крім того, за результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення товарів, на етапі контролю митної вартості правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у митній декларації № 500060001/2015/014662 від 07.08.2015р. встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CІF за ІНКОТЕРМС 2010р. Однак, в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що унеможливлює правильне її обчислення відповідно до умов поставки товарів CІF; в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № 13138 від 13.07.2015р. відсутня інформація щодо умов оплати товару, яка передбачена п. 5.2 зовнішньоекономічного договору №OMKTBS від 13.07.2015 р.

На підставі ч.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта було повідомлено про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У зв'язку із ненаданням декларантом витребуваних документів у повному обсязі митний орган при наявності встановлених автоматизованою системою ризиків видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2015 р. між TOB Омікрон плюс (Покупець за контрактом) та Фірмою T-BUSINESS, INC (Panama) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №OMKTBS про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікації до кожної партії товару.

Згідно п. 3.1 Контракту базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до Інкотермс 2010 року. Допускаються поставки на інших умовах згідно Інкотермс 2010 pоку, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.

Згідно умов п. 4.1 Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Kiev (Україна) відповідно до Інкотермс 2010 року. Рекламна, сувенірна продукція та подарунки - поставляються на безоплатній основі.

Згідно п. 4.2 умови поставки, зазначені у п. 4.1. Контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару.

Розділом 5 Контракту сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2, 5.3 Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки партії товару. Оплата провадиться на підставі наданих рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних. Всі платежі за Контрактом провадяться по платіжним реквізитам Сторін.

Згідно Контракту №OMKTBS від 13.07.2015 р. на умовах CIF ОСОБА_3, згідно Коносамента TCHDS2015060140 від 16.06.2015р., рахунку-фактури (Інвойсу) № 13138 від 13.07.2015 р. ввезено на митну територію України партію товару на загальну суму 25507,90 доларів США, у кількості 39000 шт., в контейнері MSKU182388, вагою брутто 25254,84 кг, вагою нетто 25254,84 кг., кількість місць 40.

06.08.2015 р. було проведено фізичний огляд товару згідно акту б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB Омікрон плюс складено та подано головному інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію № 500060001/2015/014662 від 07.08.2015р. та документи, необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товарів була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості (за ціною контракту) в розмірі 25507,39 (двадцять пять тисяч пятсот сім) доларів 39 центів США, що за поточним курсом валют становить 548003,22 грн. (пятсот сорок вісім тисяч три гривні 22 коп.).

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB Омікрон плюс до відділу митного оформлення м/п «Одеса-порт» ВМО-1 Одеської митниці Державної фіскальної служби заявлено товар за електронною митною декларацією в контейнері MSKU182388, якій присвоєно № 500060001/2015/014662, а також подано документи, необхідні для митного оформлення товару.

Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 25507,39 доларів США (548003,22 грн.).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом подано наступні документи: картку обліку від 03.08.2015р., міжнародну автомобільну накладну (CMR) CMR № 13138; коносамент TCHODS2015060140 від 16.06.2015р.; рахунки фактури (Інвойс) № 13138 від 13.07.2015р.; зовнішньоекономічний контракт №OMKTBS від 13.07.2015 р.; акт б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 06.08.2015р.

Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 (вимагає здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (вимагає витребування документів, які підтверджують митну вартість товару).

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та візуальної перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 500060001/2015/014662 від 07.08.2015р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст.54 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення. Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.

08.08.2015 р. електронним повідомленням декларант на вказану вимогу повідомив про неможливість надання витребуваних митним органом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Отже, декларанту повідомлено про те, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за електронною митною декларацією № 500060001/2015/014662 від 07.08.2015р. буде скориговано відповідно до ст. 55 Митного кодексу України.

В повідомленні Одеської митниці ДФС, також, зазначено про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, оскільки заявлена декларантом митна вартість за ціною договору не підтверджена документально.

За результатами проведених консультацій між органом доходів та зборів і декларантом було обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). У зв'язку з відсутністю у митному органі інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами та інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником, встановлено неможливість застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

З огляду на вищезазначене, митницею здійснено коригування митної вартості товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00227 від 08.08.2015р. та прийнято рішення № 500060001/2015/610109/2 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого визначено митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому, з метою забезпечення повноти оподаткування митницею було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор -2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (митна декларація № 100270002/2015/257436 (той же виробник й та ж торгівельна марка), тому митну вартість визначено на рівні 1,7933 доларів США за кг нетто (а.с. 33-36).

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно вимог ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

При цьому, вирішуючи дану справу, суд враховує, що сумніви в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України можуть виникнути у митного органу, як у звязку із аналізом наданих декларантом документів, так і на підставі даних ЄАІС ДФС.

Так, відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України № 362 від 13.07.2012р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Правомірність використання митним органом бази даних ЄАІС ДФС при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості підтверджується, також, статтями 31, 33, 362 і 363 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що наявність у ЄАС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку підставою для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості заявленого ним до декларування товару стало спрацювання профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей, а саме: поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CІF за Інкотермс-2010. Однак, в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що унеможливлює правильне її обчислення відповідно до умов поставки товарів CІF; в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № 13138 від 13.07.2015р. відсутня інформація щодо умов оплати товару, яка передбачена п.5.2 зовнішньоекономічного договору № OMKTBS від 13.07.2015 р.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення позивачем митної вартості товару, а тому митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

На думку суду, при витребуванні додаткових документів відповідач діяв відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм, надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач не використав надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару.

Поряд з цим, суд наголошує, що інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Таким чином, оскільки декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, суд вважає, що дії митниці при визначенні митної вартості зазначених товарів за методами, визначеними Митним кодексом України, були правомірними, здійснені виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а прийняті нею рішення є обґрунтованими.

При цьому, суд враховує, що в оскаржуваних рішеннях митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів. Так, в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованого товару не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції) відповідно до вимог ст. 58 Митного кодексу України в зв'язку з тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості в результаті аналізу поданих для підтвердження митної вартості документів виявлено, що документи містять розбіжності. Митна вартість заявленого позивачем товару не могла бути визначена за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно вимог статті 59 Митного кодексу України з огляду на не підтвердження декларантом зазначених ним відомостей документально та у звязку із чим, відповідно, і відсутності інформації про ідентичні товари, неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, що були заявлені позивачем до декларування, відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, рішення митниці відповідають вимогам ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо їх змісту, підстав для скасування оскаржуваних позивачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У звязку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивача суд відмовляє, вимоги в частині стягнення з відповідача судового збору також не підлягають задоволенню.

Статтею 87 КАС України визначено, що судовий збір разом з витратами, повязаними з розглядом справи, належить до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Під час подання позову товариством з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» фактично сплачено 255,78 грн., з яких 73,08 грн. - за заявлену вимогу немайнового характеру; 182,70 грн. - за вимогу майнового характеру, що складає 10 відсотків розміру ставки судового збору (квитанція № 118 від 22.08.2015р.) (а.с. 3).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Беручи до уваги, що мінімальний розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру на час подання позову товариством з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» складав 1827,00 грн., з останнього належить стягнути решту суми судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 83 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ОМІКРОН ПЛЮС до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення № 500060001/2015/610109/2 від 08.08.2015р., визнання нечинною картки про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00227 від 08.08.2015р.,- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, кімн. 205-А, ЄДРПОУ 39670909) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 83 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.11.2015р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ОМІКРОН ПЛЮС до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення № 500060001/2015/610109/2 від 08.08.2015р., визнання нечинною картки про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00227 від 08.08.2015р.,- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, кімн. 205-А, ЄДРПОУ 39670909) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 83 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

02 листопада 2015 року.