№ 53199239, 23.10.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3181/15-а11 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум транс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимум транс» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийняті внаслідок припущень податкової інспекції, не точно встановлених фактів, що суперечать нормам чинного законодавства України. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення вартості придбаних послуг до складу валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання послуг належним чином складеними податковими накладними, бухгалтерськими документами та використання цих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Реальність здійснених позивачем господарських операцій повністю підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, які надавались при перевірці та надані суду. Щодо недоліків оформлення актів здачі - приймання робіт, то вони не є підставою для позбавлення такого документа статусу звітного розрахункового документа, оскільки з інших даних вбачається , що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, позивачу правомірно зменшено валові витрати та податковий кредит за спірний період, сформований за наслідками господарських відносин з ПП "Таргет-Плюс", оскільки податковою інспекцією встановлені факти відсутності реальної господарської діяльності з боку контрагента позивача, що виключає реальність операцій з надання транспортно-експедиційних послуг. Встановлено дефектність первинних документів, що унеможливлює встановлення факту надання послуг позивачу.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимум транс» є субєктом підприємництва, як платник податків знаходиться на обліку в ДП1 у м. Херсоні.

В травні 2015 року ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Оптимум транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП «Таргет Плюс» за листопад 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. Результати цієї перевірки оформлені актом перевірки від 26.05.2015 № 125/21-03-22-04/38823296.

У висновках акту зазначено, що ТОВ «Оптимум Транс» порушено:

-пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 90 501 грн.,

-ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198. П. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 100 557 грн., в т. ч. за листопад 2014р. на суму 15 250 грн. та за грудень 2014 року на суму 85 307 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати у листопаді та грудні 2014 на загальну суму ПДВ 100 557 грн.

В акті перевірки зазначено, що між ТОВ „Оптимум транс" (замовник) та ПП „Таргет Плюс (виконавець) укладено договір на транспортне субекспедирування зовнішньоторговельних вантажів №4 від 01.09.2014 року. Договір має додатки по кожному випадку супроводження експортного вантажу, в яких, на думку відповідача, нечітко врегульовано умови виконання комплексу послуг по кожному випадку супроводження експортного вантажу, відсутні узгоджені графіки, інструкції, доручення, що передбачено умовами договору, умовами договору не врегульовані взаємовідносини сторін в частині калькуляції вартості послуг з транспортного субекспедирування зовнішньоторговельних вантажів. На перевірку не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують залучення до виконання робіт, що надаються ПП «Таргет Плюс», людських або матеріальних ресурсів, які стали підставою для складання первинних бухгалтерських документів і які підтверджують факт виконання передбачених договором умов з виконання робіт, звітів, тощо щодо факту виконаних робіт. Послуги на загальну суму 603339 грн. 60 коп. ( в тому числі 100556 грн. 60 коп.) підтверджені податковими накладними, актами здачі-приймання робіт за листопад 2014 року, платіжними дорученнями, сума ПДВ по податковим накладним включена до податкового кредиту за деклараціями з ПДВ за листопад 2014 року в розмірі 15249 грн. 85 коп., та за грудень 2014 року в розмірі 85306 грн. 76 коп. З акту перевірки вбачається, що акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні містять загальне найменування послуг, а саме «Транспортно-експедиційне обслуговування вантажу глина навалом» без розшифровки комплексу послуг, до перевірки не надано документів, які підтверджують фактичні витрати, а саме рахунки, накладні та інші, які видані субєктами господарювання, які залучались до виконання договору транспортного експедирування. Не надано договорів з ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьський» м. Миколаїв. Неможливо встановити факт виконаних послуг у розрізі видів при оформлені вантажу та частку кожного із учасників процесу. На думку ДПІ, акти здачі-приймання робіт складені з порушенням норм абз. 11 ст. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутня інформація щодо конкретних виконавців послуг, не встановлено факту видачі довіреності на здійснення комплексу послуг від імені ТОВ «Оптимум транс».

При проведені перевірки відповідачем використана податкова інформація щодо ПП «Таргет-Плюс», яка свідчить що, основним видом діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, транспортне оброблення вантажів або транспортно-експедиційна діяльність не передбачена, чисельність працюючих в листопаді 2014 року 7 осіб, встановлення маніпулювання податковою звітністю внаслідок дроблення податкових накладних у великій кількості з сумою ПДВ менше 10 тис. грн. з метою ухилення від реєстрації в ЄРПН та вбачається товарний обрив за перевіряємий період (пересортиця). У діяльності ПП «Таргет-Плюс» не встановлено виконавця даних послуг, що потребує спеціальних знань у зовнішньоекономічної діяльності. Великий обсяг наданих послуг, реалізація різноманітних товарів, розрізненість контрагентів покупців у просторі та наявна штатна чисельність працівників ПП «Таргет-Плюс» свідчить про неможливість фактичного виконання робіт у даних обсягах.

ДПІ вважає, що позивач неправомірно декларує в листопаді 2014 року у складі ПДВ податкового кредиту в сумі 100556 грн. 61 коп., дані операції проведені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались вищевказаними правочинами, у ТОВ «Оптимум транс» відсутні обєкти оподаткування по операціям з придбання послуг у ПП «Таргет-Плюс» за листопад 2014 року. Завищені валові витрати за 2014 рік на 502783 грн. в результаті відсутності обєкта оподаткування з податку на прибуток по операціям з документування транспортного субекспедирування зовнішньоторговельних вантажів від ПП «Таргет-Плюс», занижено податок на прибуток на суму 90501 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ складено податкові повідомлення - рішення від 11.06.2015 № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток в сумі 135 751.5 грн. (90 501 грн. основного зобовязання та 42 250,5 грн. штрафу) та від 11.06.2015р. № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 150 835,50 грн. (100 557 грн. основного зобовязання та 50 278,50 грн. штрафу).

Оскарження податкових повідомлень-рішень до Головного управління ДФС у Херсонській області не змінило збільшених грошових зобов'язань.

Не погоджуючись із вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правила формування валових витрат та податкового кредиту за перевірений період врегульовано положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ ( в редакції станом на час спірних порушень податкового законодавства) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. п. 138.4, 138.6-138.9, пп. пп. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, п. 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу. В свою чергу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ). Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом Ш ПКУ, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом. Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України). Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачені ст. 200 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що контролюючий орган при проведені перевірки не обмежується перевіркою наявності податкових накладних, документів бухгалтерського обліку, а повинний аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування пряники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та встановлено наступне. У позивача, як виконавця, є договори на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів з замовниками - ТОВ «Інтерсервіс», ПрАТ «Глини Донбаса», відповідно до якого позивач надавав послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню глини, яка надходила залізничним транспортом в ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьський», в подальшому вивантажувалась на склади порту та відправлялась морськими суднами на експорт. Договора з морпортом укладали безпосередньо ТОВ "Інтерсервіс" та ПрАТ "Глини Донбаса". Згідно умов договорів позивач, як виконавець, повинен був представляти інтереси замовників перед транспортними організаціями, портом, митницею, органами сертифікації та іншими учасниками процесу планування, перевалки та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів замовників, залучати сюрвейеров та експертів до складання актів щодо стану, кількості та якості вантажів, контролювати своєчасне вивантаження вантажу з вагонів і автомобілей, контроль на прийомом-здачею, зберіганням та обліком вантажу, та відправкою вантажу на експорт, оформляти коносамент, вантажний маніфест та інші документи, які оформляються для відправлення експортного вантажу, проводити негайні розрахунки з організаціями, які приймають участь в процесі сертифікації та перевалки вантажів, ті інші обов'язки.

Для виконання окремих робіт, ТОВ „Оптимум транс уклав, як замовник, з ПП „Таргет Плюс, виконавець, договір на транспортне субекспедирування зовнішньоторговельних вантажів №4 від 01.09.2014 (з додатками), відповідно до умов до обовязків виконавця належить виконання робіт від імені замовника, а саме: здійснювати контроль за прийманням вагонів з вантажем в порту згідно товарно-транспортних накладних, зберіганням, обліком навантаження, відправлення експертного вантажу; надає порту наряди - доручення на відвантаження експертного вантажу на підставі інструкції замовника; по узгодженому графіку здійснює контроль приймання та постановки зафрахтованого замовником судна під завантаження, виконання норм завантаження, згідно зведення звичаїв порту; здійснює контроль за перевалкою вантажу, правильність складування та зберігання їх портом; контролює оформлення портом коносамента, вантажного маніфесту та інших документів, необхідних для відправки експертного вантажу на підставі інструкції замовника; по дорученню замовника здійснює складання необхідних документів для розрахунків з іншими фірмами та установами за відвантажені із порту експортні товари та направляє розрахункові документи по узгодженню із замовником; по дорученню Замовника надсилає транспортні, товарносупровідні та розрахункові документи банкам, іноземним фірмам та інформує про відвантаження експортних вантажів у терміни, вказані у дорученнях; по узгодженню із замовником надає послуги по фрахтуванню суден; по узгодженню сторін виконує інші доручення Замовника із відшкодуванням витрат у встановленому порядку.

Виконання договору між позивачем та ПП «Таргет-Плюс» підтверджується наданими суду документами: платіжними дорученнями, актами здачі-приймання робіт за листопад 2014 року, які є бухгалтерськими документами, що підтверджують факт поставки, вони оформлені з урахуванням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, та є підставою для відображення вартості придбаних товарів у складі валових витрат та податкового кредиту. Ці акти здачі-приймання робіт мають всі реквізити, які повинні мати первинні бухгалтерські документи, назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і податкова інспекція не зазначила, які реквізити відсутні в актах. В додатках до договору було обумовлено вартість послуг виходячи з тони вантажу та його різновидності, в актах зазначався відповідний тонаж та марка глини. Те, що в актах немає «вичерпної» інформації щодо послуг не є свідченням їх складання з порушеннями чинного законодавства. Посилання відповідача на те, що акти не дозволяють встановити їх зв'язок з отриманими доходами та задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ "Оптимум-транс", спростовуються іншими документами позивача, а саме: звітами виконавця, які містять конкретні найменування наданих послуг, їх кількість, одиниці виміру, які підписані позивачем та ПП «Таргет-Плюс», карточками обліку експортних вантажів, залізничними накладними, екологічними деклараціями. Позивач надав суду погрузочні ордери (shipping order) для завантаження експортного вантажу, які містять всі відомості про вантаж (найменування, кількість вантажу, найменування вантажоодержувача та вантажоотримувача, назву судна), які є підставою для приймання вантажу на судно; здаточні акти про вивантаження з залізничних вагонів на пароплав, підписані за участю представника морпорту, вантажні маніфести (cargo manifest), які містять всі основні відомості про вантажі, сертифікати походження ( сertificate of origin) для експорту вантажу за межі митної території України, вантажні митні декларації. Ці докази дають можливість встановити конкретні господарські операції, які були предметом договору №4 від 01.09.2014. Крім того, позивач надав докази подальшого продажу даних послуг - ТОВ «Інтерсервіс», ПрАТ «Глини Донбаса», платіжні документи про оплату цих послуг. Отже послуги, які були придбані у ПП «Таркет-Плюс», використані в господарській діяльності позивача. З урахуванням значного обсягу придбаних позивачем послуг та кількості працюючих (дві особи) безпосередньо позивач не мав можливості виконувати самостійно весь обсяг робіт, тому залучив іншу особу, що не було заборонено договорами з ТОВ «Інтерсервіс», ПрАТ «Глини Донбаса».

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд приймає вказані документи до уваги, адже, положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та обєктивно оцінити наявні у справі докази тощо. При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім того, суд вважає, що податкова інспекція мала можливість витребувати недостатні матеріали у платника податків офіційно, якщо вважала, що зміст актів виконаних робіт не в повній мірі висвітлює суть вчинених господарських операцій.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. ПП «Таргет-Плюс» є зареєстрованим платником ПДВ, позивачу були надані приватним підприємством «Таргет-Плюс» відповідним чином оформлені податкові накладні, що вказує на правомірність формування податкового кредиту. Чинне законодавство не передбачає критерії дроблення (дозволеного чи недозволеного) для податкових накладних, що зумовлює внесення цих накладних до реєстру податкових накладних. Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що ПП «Таргет-Плюс» задекларувала у своїй податковій звітності податкові зобовязання по ПДВ по операція з позивачем. Даного платника податків взагалі фіскальна служба не перевірила.

Таким чином, податковий кредит та витрати позивача по господарським операціям з ПП «Таркет-Плюс» є підтвердженими.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, податкова інспекція лише стверджує про неможливість встановити частку кожного з учасників процесу у виконанні послуг в розрізі їх видів. Разом з тим, висновок податкової інспекції про заниження податків не може бути обгрунтований припущеннями, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Позивачу відшкодовується витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Задовольнити позов ТОВ "Оптимум транс".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 11 червня 2015 року за №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум транс" (код ЄДРПОУ 38823296) судовий збір у сумі 4299 (чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 жовтня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3