Постановление суда № 53126708, 16.10.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38055/15-к

У Х В А Л А

16 жовтня 2015 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурора Авер'янова А.М.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області Дяченка О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Чутово, Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який займає посаду начальника Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області Дяченко О.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42015110000000397 від 28.08.2015 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження № 42015110000000397 від 28.08.2015 за підозрою ОСОБА_2 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_6, мешканець м. Березань Київської області, з метою власного заробітку, приблизно з червня 2015р. почав займатися збиранням металобрухту по посадках на території Баришівського району Київської області, який у подальшому здавав в пунктах прийому металобрухту для тог,о щоб прокормити свою сім'ю.

Так, під час чергового збирання металобрухту, приблизно в червні 2015 року, його затримали співробітники Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області. На місце його затримання приїхав начальник Березанського МВМ ОСОБА_2 та його заступник. Вказані співробітники міліції сфотографували вказаний металобрухт посадили ОСОБА_6 до автомобіля та відвезли до адміністративної будівлі Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області. Під час розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6, що для того щоб він і далі продовжував безперешкодно збирати металобрухт та його не було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку вказаного металобрухту він має надавати йому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 30 відсотків від суми на яку він відшукає металобрухт.

ОСОБА_6 таку погрозу сприйняв, як реальну оскільки усвідомлював, що ОСОБА_2, як начальник Березанського МВМ, має можливість та повноваження щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, тому змушений буде у подальшому надати останньому неправомірну вигоду за непритягнення його до кримінальної відповідальності.

У подальшому, приблизно наприкінці серпня 2015 року, ОСОБА_2 не отримавши необхідної суми коштів від ОСОБА_6, реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6, потворно звернувся до останнього з вимогою надати йому неправомірну вигоду у розмірі 30 відсотків від суми на яку той вже відшукав металобрухт, за те щоб ОСОБА_6 не було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку вказаного металобрухту.

У подальшому, 09.10.2015 ОСОБА_2 продовжуючи свою протиправну діяльність призначив ОСОБА_6 зустріч та висунув вимогу щоб він надав йому грошові кошти у розмірі 30 відсотків від суми на яку вже відшукав металобрухт.

На виконання вказаної вимоги, цього ж дня ОСОБА_6 був змушений зустрітися з ОСОБА_2, та приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в автомобілі Daewo Nexia, за кермом якого знаходився ОСОБА_2, передав йому 1000 грн за непритягнення його до кримінальної відповідальності та повідомив ОСОБА_2, що іншу частину грошових коштів передасть йому до кінця тижня.

14.10.2015 приблизно о 09 год 40 хв ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи у приміщенні Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області, яке знаходиться за адресою: м. Березань, вул. Леніна 32, діючи з корисливого мотиву, з метою незаконного особистого збагачення, розуміючи та усвідомлюючи сутність того, що відбувається, шляхом вимагання, повторно одержав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 4000 грн за непритягнення його до кримінальної відповідальності, після чого був затриманий.

Прокурор, посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінальногоправопорушення, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, так як згідно вимог ст. 75 КК України забороняється звільнення особи від відбування покарання з випробуванням за корупційний злочин, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши розмір застави у розмірі 500 мінімальних заробітних плат.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена ОСОБА_2 підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, не існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, просили в задоволенні клопотання відмовити, обравши підозрюваному менш суворий запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, дійшов наступного висновку.

У провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження № 42015110000000397 від 28.08.2015 за підозрою ОСОБА_2 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

14.10.2015 року ОСОБА_2 затримано на підставі ст.208 КПК України і того ж дня повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, що підтверджено заявою ОСОБА_6, протоколом допиту ОСОБА_6, протоколами про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, протоколом обшуку від 14.10.2015р., даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій), передбачених ст. 262 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії» також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_2, їх тяжкості, особи підозрюваного, обставин кримінального провадження.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину складає від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_2, його вік, майновий та сімейний стан, соціальні зв'язки, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких. Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу розмір якої перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 300 мінімальних розмірів заробітних плат (1218*300), що становить 365 400,00 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) грн, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України. Суд також вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зважаючи на його показання в судовому засіданні щодо відсутності в нього мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, а також його кількості, який було вилучено у підозрюваного.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Березань Київської області в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, в тому числі, свідком ОСОБА_6, а також із особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій;

- носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави не покладати на підозрюваного обов'язки щодо утримування від спілкування із співробітниками Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області та не відвідувати адміністративне приміщення Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області, оскільки покладення на підозрюваного таких обов'язків приведе до порушення його конституційного права на труд, оскільки на момент застосування відноснр підозрюваного запобіжного заходу в судовому засіданні прокурором повідомлено, що підозрюваний від посади начальника Березанського МВМ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області не відсторонений, клопотання таке до суду не подавалося, а відтак такі обов'язки є неспівмірними з його займаною посадою.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області Дяченка О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12 грудня 2015р.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 14.10.2015р. з 10 год 00 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 365 400,00 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Березань Київської області в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, в тому числі, свідком ОСОБА_6, а також із особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали до 12 грудня 2015 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко