Постановление суда № 53105972, 22.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

22 жовтня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» на рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 липня 2015 року,

встановила:

у квітні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила поновити її на посаді заступника директора ТОІВ «Форвей», стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, посилаючись на те, що її було звільнено з займаної посади без законних підстав та з порушенням встановленого порядку.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13 липня 2015 року позов було задоволено частково, поновлено позивача на роботі. стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 68 986 грн. 89 коп. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 р. було допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилалась на те, що вона з 18.02.2013 р. працювала у відповідача на посаді заступника директора. 11.11.2014 р. її було повідомлено про заплановане скорочення штату та виведення зі штатного розпису її посади. 31.03.2015 р. її було звільнено із займаної посади в зв'язку зі скороченням штату, однак позивач вважала, що фактично скорочення штату не відбулось, оскільки наступного дня на посаду економіста-аналітика було прийнято ново працівника. В зв'язку з цим позивач просила поновити її на займаній посаді, стягнути на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення судом та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 р. позовні вимоги було задоволено частково - поновлено позивача на роботі та стягнуто на їх користь заробітну плату в сумі 68 986 грн. 89 коп. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір.

Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 р. було допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивач їй не було запропоновано всі наявні в товаристві посади, які відповідали її кваліфікації та досвіду, і фактично змін в штаті працівників не відбулось.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застував норми матеріального права та послався на положення ст. ст. 40, 42-1, 49-2, 235, 237-1 КЗпП України.

Як видно з матеріалів справи, позивачу після попередження про наступне звільнення пропонувались лише дві посади менеджерів в оптовій торгівлі відділу продажу та в оптовій торгівлі відділу продажу Південного регіону, від яких позивач відмовилась.

Разом з тим, станом на березень 2015 р. відповідача подавав оголошення про вакантну посаду економіста-аналітика, яка відповідала кваліфікації позивача. Про достатню кваліфікацію позивача, підтверджену дипломами та сертифікатами, відповідач був обізнаний на день прийняття її на роботу, а також свідчить посадова інструкція заступника директора.

Визначаючи розмір компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції правильно врахував глибину душевних страждань позивача, яка мала докладати додаткових зусиль для організації свого життя, та з дотриманням вимог розумності та справедливості

Всі доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку. Суд першої інстанції дослідив всі надані представником відповідача документи, повно з'ясував всі обставини, на які посилався представник відповідача на підтвердження своїх заперечень.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції правильно визначив з дотриманням вимог постанови КМ України від 08.02.1995 р. №100.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвей» відхилити, а рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 758/5148/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12694/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Неганова Н.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.