№ 53004895, 28.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: 826/12487/15 Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом за адміністративним позовом Головного управління ДФС України до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Бялого Максима Глібовича, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року позивач - Головне управління ДФС України звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

- визнати протиправними дії Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Бялого М.Г. щодо винесення постанов про накладення штрафу від 26 травня 2015 року, 10 червня 2015 року; та про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року у виконавчому провадженні №45717898;

- скасувати постанови Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Бялого М.Г. щодо винесення постанов про накладення штрафу від 26 травня 2015 року, 10 червня 2015 року; та про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року у виконавчому провадженні №45717898.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року - позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем - Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Бялим М.Г. та третьою особою - ОСОБА_3 подано апеляційні скарги, в якій апелянти просять скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року апеляційні скарги відповідача - Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Бялого Максима Глібовича, третьої особи - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС України до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Бялого М.Г., третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування постанови - відмовлено.

22 вересня 2015 року до Київського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_3 надійшла про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки постановою не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадах, якщо, серед інших, судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 28 серпня 2015 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом - ОСОБА_3 було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року у розмірі 36 грн. 54 коп., що підтверджується квитанцією №90 від 28 липня 2015 року та у розмірі 913 грн. 50 коп., що підтверджується квитанцією №93 від 28 липня 2015 року (а.с.6-7, Т.2).

Загальний розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених позивачем за подання до суду адміністративного позову майнового і немайнового, складає 950 грн. 04 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №90 від 28 липня 2015 року (судовий збір сплачено у розмірі 26 грн. 54 коп.) та №93 від 28 липня 2015 року (судовий збір сплачено у розмірі 913 грн. 50 коп).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що понесені апелянтом - ОСОБА_3 судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню в розмірі 950 грн. 04 коп.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про доцільність винесення додаткової постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 168, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 950 грн. (дев'ятсот п'ятдесят) 04 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 30.10.2015

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Літвіна Н. М.