Решение № 5292633, 01.06.2009, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-634/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 червня 2009 року                             Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

    судді Красовського О.

    при секретарі Бартош О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка просить суд постановити рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі Ѕ частини від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та стягнути аліменти за минулий період – за три місяці до часу звернення до суду в розмірі 1500 грн., оскільки відповідач ухилявся від надання матеріальної допомоги. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча має таку змогу. Позивачка неодноразово вживала заходи щодо одержання аліментів з  відповідача,  але  не  могла їх  одержати  у зв'язку  з  ухиленням  останнього від їх сплати. Просить задоволити позов.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та пояснила про обставини, описані вище. Не заперечувала, що відповідач купив дитині пару взуття, яке передав в листопаді 2008 року; в грудні 2008 р. відповідач передав їй 100 грн. на утримання дитини. Щодо факту передачі відповідачем грошей в сумі 200 грн. на утримання дитини – не пам’ятає.

Відповідач позов визнав частково. Не заперечує проти сплати аліментів в розмірі Ѕ частини від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно. Щодо решти позовних вимог – позов не визнає. Пояснив, що надавав матеріальну допомогу дружині на утримання дитини: в листопаді 2008 р. купив дитині черевички. В грудні 2008 року та в січні 2009 року передавав позивачці по 200 грн. на утримання дитини. Також купував дитині ліки. Вважає, що не ухилявся від надання матеріальної допомоги. В цій частині просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

Як встановлено в судовому засідання, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Відповідач не надає постійну матеріальну допомогу позивачці на утримання дитини, тому вона звернулася до суду з позовом прор стягнення аліментів.

Стаття 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд зважає на положення статтей 182 та 184 СК України, враховує майновий стан сторін, приймаючи до уваги, що обов’язок з утримання дітей покладений на обох батьків.

Суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів в порядку ч.2 ст. 191 СК України.

За положеннями вищезазначеної правової норми, аліменти за  минулий  час  можуть  бути  присуджені,  якщо позивач  подасть  суду  докази  того,  що  він вживав заходів щодо одержання аліментів з  відповідача,  але  не  міг  їх  одержати  у зв'язку  з  ухиленням  останнього від їх сплати.  У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час,  але не більш  як  за  три роки.

Ні позивачка, ні допитаний за її клопотанням свідок не заперечували, що відповідач купував ліки та дитяче взуття, передавав гроші протягом листопада 2008 р. – січня 2009 р. Відповідач пояснив, що не зміг надавати допомогу у більшому розмірі, оскільки його доходи зменшилися через кризові явища в економіці.  

Таким чином суд не має підстав для застосування ч.2 ст. 191 СК України, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на ТзОВ „СТМ-Сучасні торгівельні мережі” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 68 а), на користь:

?   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання дитини:

сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,

в розмірі 1/2 частини від прожиткового мінімуму на дитину, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.02.09 р., і до повноліття дитини;

?   держави 51 грн. 00 коп. судових витрат по оплаті судового збору;

?   ГУ ДКУ в Рівненській області, р/р 31219259700295, МФО 833017, код ЗКПО 22586549, УДК в Рівненській області, код платежу 22050000, призначення платежу – „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області”, сума – 250 грн.  

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Повне рішення суду складене 06 червня 2009 року.

СУДДЯ:                                 О.О.КРАСОВСЬКИЙ