Постановление суда № 52925361, 27.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р. Справа № 876/11512/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду 23.07.2013року надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 097,24 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, котра добровільно ним не сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на суму 12649, 22 грн. недоїмки, тобто сума яка є включена в даному позові.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Пунктом 4 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі положень статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачу надсилались Рішення від 14.05.2012 року № 1905; від 23.11.2012 року № 5785; від 24.01.2013 року № 0112, № 0113, № 0114, № 0115, № 0116, № 0117, № 0118, № 0119. Загальна сума заборгованості відповідача складає 17 097,24 грн. Згідно з частиною 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до поданих платником звітів про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за 2012 рік та за період з травня 2012 року по травень 2013 року відповідачу належало до сплати 16 160,81 грн., фактично зараховано 456,57 грн.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі десяти відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 4 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі положень статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачу надсилались Рішення від 14.05.2012 року № 1905; від 23.11.2012 року № 5785; від 24.01.2013 року № 0112, № 0113, № 0114, № 0115, № 0116, № 0117, № 0118, № 0119. Загальна сума заборгованості відповідача складає 17 097,24 грн.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Доказів погашення заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі 17 097,24 грн. відповідачем суду не представлено, не надано доказів на спростування вимог.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року у справі № 813/5730/13-а залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

ОСОБА_2