№ 52826686, 24.09.2015, Суворовський районний суд м.Херсона

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/11643/15-п

Пров. №3/668/2880/15

24.09.2015 року суддя Суворовського районного суду м. Херсона Корольчук Н.В. під час підготовки до розгляду справи про порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 482 МК України, відносно ОСОБА_1, -

встановив:

На розгляд до Суворовського районного суду м. Херсона надійшли матеріали (протокол про порушення митних правил №0635/50800/15 від 01.09.2015 року та додані до нього документи) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 482 МК України.

Вивчивши ці документи, суд дійшов висновку, що вони підлягають поверненню для дооформлення з таких підстав.

У ст. 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі, й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п. 2), а в разі неправильного складання такого протоколу - повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення.

Відповідно до виписаних у ст.ст. 488, 490, 494 - 495 МК України положень, протокол про порушення митних правил - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого МК України, і є найважливішим джерелом доказів у справах про порушення митних правил.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).

З цього слідує, що протокол про порушення митних правил, за вчинення яких митним законом передбачена досить сувора відповідальність, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що вимагає від особи, яка складає такий протокол, здійснення максимально можливою мірою дій, спрямованих на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла правопорушення, до адміністративної відповідальності шляхом зібрання та фіксації доказів відповідно до вимог закону.

Суд вважає, що протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 наведеним вище вимогам не відповідає з огляду на таке.

Згідно ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

За змістом ст. 494 МК України у разі, якщо особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, встановлено, то особою, яка склала протокол, з метою реалізації зазначених вище принципів мають бути вжиті належні, можливі та достатні заходи для забезпечення присутності особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, при його складенні.

При цьому, частинами 4 5 тієї самої статті визначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, розяснюються її права, передбачені ст. 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги закону при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 у повній мірі дотримані не були.

Так, за матеріалами справи встановлено, що протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 був складений за відсутності останнього (а.с.1-2).

З матеріалів справи видно, що за адресою, яка вказана у протоколі про правопорушення митних правил як адреса, за якою ОСОБА_1 зареєстрований, були направлені лист виклик для зясування обставин у дані справі та листи повідомлення про складення протоколу про порушення митних правил з додатком відповідним протоколом (а.с. 23-28).

Проте у матеріалах справи немає як даних про те, що такі листи ОСОБА_1 були отримані, так і конвертів з відміткою про причину невручення йому тих листів, що не дає можливості зробити безсумнівний висновок про те, що адреса реєстрації ОСОБА_1, зазначена у протоколі, є місцем його проживання, і що останній фактично проживає саме за тією адресою.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що дані щодо місця реєстрації ОСОБА_1 були внесені до протоколу фактично зі слів останнього, наданих у іншій справі (а.с. 12-18). Відомостей про перевірку достовірності таких даних у матеріалах цієї справи немає.

Отже, у суду є підстави вважати, що при складенні протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 були порушені вимоги ст.ст. 494, 498 МК України, що є неприпустимим, оскільки це порушує право особи на захист.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 не є власником товару та транспортних засобів, переміщення яких поза митним контролем ставиться йому в вину.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил, крім визначених у цій статті даних, повинен містити інші необхідні відомості для вирішення справи. Тому, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 497 МК України, якщо у справах про порушення митних правил поряд з особою, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, беруть участь заінтересовані особи, які є власниками товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, та які згідно зі ст. 498 МК України мають ті ж права, що й особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, то в протоколі про порушення митних правил обов'язково мають зазначатися відомості про цих осіб, зокрема анкетні дані і місце проживання для фізичних осіб та найменування і місце знаходження для юридичних осіб.

Отже, при складенні протоколу про порушення митних правил встановлення власників товарів і транспортних засобів безпосередніх предметів порушення митних правил - є обовязковим, оскільки нездійснення таких заходів призводитиме до порушення прав цих осіб, наданих їм митним законом.

Вказані вище недоліки, на думку суду, перешкоджають прийняти остаточне рішення у цій справі, яке б відповідало вимогам законності і обґрунтованості.

З огляду на наведене, оскільки під час складення протоколу відносно ОСОБА_1 допущено неповноту, що унеможливлює своєчасний, всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи в судовому засіданні, вважаю за необхідне матеріали про порушення митних правил повернути для належного оформлення з метою виконання вимог ст. 494 МК України.

Керуючись ст. 278 КУпАП, суддя,

постановив:

Протокол про порушення митних правил №0635/50800/15 від 01.09.2015 року та додані до нього документи відносно ОСОБА_1 повернути для належного оформлення до Херсонської митниці ДФС України.

Суддя: Н.В. Корольчук