Постановление суда № 52625843, 23.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 жовтня 2015 року Справа № 914/1933/15 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргиСокальської районної ради Львівської областіна постановувід 02.09.2015Львівського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Львівської області № 914/1933/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива"до Сокальської районної ради Львівської області3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України"провизнання недійсним конкурсу та скасування рішення конкурсної комісії,В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Сокальської районної ради Львівської області не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що Сокальська районна рада Львівської області, оскаржуючи постанову апеляційного господарського суду у даній справі, в якості доказів надсилання касаційної скарги на адресу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" подала незавірену ксерокопію фіскального чеку №0314 від 18.09.2015 та незавірені ксерокопії поштових квитанцій №№103/23, 103/24 від 18.09.2015, які не можуть бути визнані судом належними доказами.

Також, до касаційної скарги додано незавірену ксерокопію квитанції №0.0.437052712.1 від 18.09.2015 про сплату судового збору, яка, з огляду на вказане вище, не може бути належним доказом на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Крім того, пунктом 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Втім, в доданій до касаційної скарги ксерокопії квитанції відсутні відомості про те яка саме скарга і у якій справі оплачується судовим збором.

У відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сокальської районної ради Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі Господарського суду Львівської області № 914/1933/15 повернути скаржнику, а справу - до Господарського суду Львівської області.

Судді К.В. Грейц

С.В. Бакуліна

О.І. Поляк