Постановление суда № 52620837, 30.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Коротких О.А., Маринченка В.Л., -розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Т» (далі - ТОВ) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2015 року у справі за позовом ТОВ до Державної податкової інспекції м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень,

установила:

Вищий адміністративний суд України постановою від 18 березня 2015 року змінив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, позов задовольнив частково.

Не погодившись із постановою Вищого адміністративного суду України, ТОВ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту та податкових зобов'язань що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 14 лютого 2013 року та 9 квітня, 6 липня 2015 року (справи №№ К/9991/62882/14, К/9991/65779/11, К/800/21407/13 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із зіставлення змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями, на які робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, випливає, що в основі кожного з них лежать посилання на конкретні фактичні обставини, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення, в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально не підтверджують фактичність та товарність господарських операцій, здійснення яких не давало право платнику податку віднести суми податку до податкового кредиту, а в порівнювальних рішеннях, - що давали для цього підстав.

З викладеного можна підсумувати, що заява не містить обґрунтування про наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке зумовлює необхідність перегляду справи Верховним Судом України.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Т» до Державної податкової інспекції м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.А. Коротких

В.Л. Маринченко