Решение № 52592983, 21.10.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2015 року. Справа № 174/825/15-ц

п/с № 2/174/360/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

01.09.2015 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що 15.07.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №2004694975 (надалі - кредитний договір) за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 19 030,00 гривень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1.4.6. кредитного договору: «Платежі по Кредиту нараховуються щомісячно, виходячи зі строку Кредиту, в розмірі вказаному в графіку платежів».

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідач не здійснив чергове погашення кредиту за кредитним договором, чим порушив зобов'язання, що до щомісячної сплати процентів за користування наданими кредитами, що прямо передбачено умовами кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 1.5.6. кредитного договору: «У випадку невиконання Позичальником умов договору, Банк має право звернутись до відповідного суду для стягнення заборгованості за І договором в примусовому порядку.

У зв'язку з не виконанням зобов'язань за Кредитним договором № НОМЕР_1 від 15.07.2013р., станом на 17.08.2015 р. за Відповідачем існує заборгованість перед Банком, яка складає 24 130,05 гривень, з яких: Залишок заборгованості за тілом кредиту - 19 030,00 гривень; Залишок заборгованості за відсотками - 1,76 гривень; Сума комісії - 5 098,29 гривень. Розрахунок заборгованості додається.

Згідно з умовами договору факторингу № 21/07/2014 від 21липня 2014 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності зі ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а TOB «ОТП Факторинг Україна» (надалі - Позивач) прийняло право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 15.07.2013р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 вказаного кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, до Позивача перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до Відповідача. А отже, у відповідності ст. 37 Цивільного процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк».

Відповідно до ч. 1 статті 109 ЦПК України: «Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування», так ОСОБА_2, відповідно до паспортних даних зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, к.4, таким чином справа підсудна - Вільногірському міському суду Дніпропетровської обл.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509-510, 512, 514, 525-527, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054, 1077-1079, 1082, 1084 «Цивільного кодексу України» № 435-ІУ від 16.01.2003 року, ст.ст. 12, 33,37 та ст.ст. 3,4, 80, 113, 119 "Цивільного процесуального кодексу України" № 1618-ІУ від 18.03.2004 року, позивач прохає:

1. Розглядати справу без участі представника позивача, рішення по справі направити на адресу: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, буд. 12

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором № НОМЕР_1 від 15.07.2013р. в розмірі 24 130,05 гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 гри.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив також, що не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача в судове засідання.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечень проти позову не надала, але сама була повідомлена про місце та час судового засідання належним чином 07.10.2015 р. в порядку, передбаченому ч.5 ст. 74 ЦПК України.

Суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідачки.

Дослідивши надані докази, а саме:

платіжне доручення від № 5040 від 20.08.2015 р. про сплату позивачем судового збору в сумі 243.60 грн. (а.с.1);

копію розрахунку боргу (а.с.6);

копію договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 15.07.2013 р. з додатком № 1 (Графік платежів) (а.с.7-10);

копію витягу із паспорта громадянки України ОСОБА_2, 20.05.1992 р. н., та копію картки фізичної особи-платника податків (а.с.11);

копію договору факторингу № 21/07/14 від 21.07.2014 р., укладеного між клієнтом - ПАТ "ОТП Банк" та фактором - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (а.с.12-15);

копію витягу із реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 21/07/14 від 21.07.2014 р. про борг за позивачкою на загальну суму - 24130.05 грн. (а.с.16);

копію витягу із Статуту ПАТ "ОТП Банк" від 18.06.2009 р. (а.с. 17-19);

копію свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ "ОТП Банк" від 02.03.1998 р. (а.с. 20);

копію витягу із Статуту ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 12.09.2014 р. (а.с. 21-22);

копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 19.10.2009 р. (а.с.23) - та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозвязку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, за наступних обставин.

Суд доходить висновку, що, згідно копії договору факторингу № 21/07/14 від 21.07.2014 р., укладеного між клієнтом - ПАТ "ОТП Банк" та фактором - ТОВ "ОТП Факторинг Україна", право вимоги щодо заборгованостей, зазначених в Реєстрі заборгованостей, банк відступив зазначеному товариству з обмеженою відповідальністю, в тому числі стосовно права вимоги про повернення боргу від ОСОБА_1.

Позивач надав докази розміру заборгованості відповідачки, відповідно до витягу із реєстру боржників та розрахунку боргу (а.с.6, 16).

Кредитний договір № НОМЕР_1 від 15.07.2013 р. між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам, які предявляються до договорів такого роду як по формі так і по змісту.

Банк свої зобовязання за кредитними договорами виконав повністю і надав відповідачці кредит на суму 19030.00 грн. на період з 15.07.2013 р. по 15.07.2016 р.

Відповідач, отримавши зазначену суму коштів, своїх зобовязань стосовно повернення кредиту та відсотків за користування кредитом - не виконала, внаслідок чого станом на 17.08.2015 р. року виникла заборгованість перед банком на загальну суму - 24 130,05 грн., з яких: 19 030,00 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту; 1,76 грн. - залишок заборгованості за відсотками; 5 098,29 грн. - сума комісії за РО, що підтверджується витягом із реєстру боржників та розрахунком боргу станом на 17.08.2015 р. (а.с.6, 16).

Згідно довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області від 21.09.2015 р. (а.с.27), ОСОБА_2 змінила своє прізвище на ОСОБА_1, значиться зареєстрованою за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, кім. 4.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 1078 ЦК України: 1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). 2. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст.1080 ЦК України: 1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1082 ЦК України, 1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. 2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. 3. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому, в строк и в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент річних не встановлений договором або законом.

Згідно ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору та договору факторингу, згідно наданих доказів та згідно вимог закону, є підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути на користь позивача 243.60 грн., для відшкодування судових витрат в виді судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір 974.40 грн., оскільки загальна сума судового збору складає суму 1218.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись главою 73 ЦК України, ст.ст. 88,209 ч.3, 212-215, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, 20.05.1992 р. н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН № НОМЕР_2, зареєстрованої за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. № 4, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ОТП Факторинг Україна", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, б. 12, ЄДРПОУ 36789421, п/р 26507002333333 в ПАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, - заборгованість за договором споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 15.07.2013 р., станом на 17.08.2015 р., в сумі - 24 130,05 грн. (двадцять чотири тисячі сто тридцять гривень 05 копійок), з яких: 19 030,00 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту; 1,76 грн. - залишок заборгованості за відсотками; 5 098,29 грн. - сума комісії за РО.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ОТП Факторинг Україна" 243.60 грн., для відшкодування судових витрат в виді судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір в сумі 974.40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.