Постановление суда № 52567667, 09.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України Луганської області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до ОДПІ, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби в м. Рубіжне Луганської області, про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 червня 2015 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишив без змін.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, ОДПІ 28 серпня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2011 року (справа № К-9047/08), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року ОДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, статей 11, 69, 71, 159 КАС.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року.

Так, у рішенні, про перегляд якого заявлена вимога, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення сум податку на додану вартість з урахуванням набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 2а-10922/11/1270 та терміну, що наданий податковому органу на подання висновку до органу Державного казначейства України та останньому на перерахування суми податку на додану вартість платнику до остаточного моменту відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України позивачу.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2011 року (справа № К-9047/08), касаційний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій провели аналіз податкової звітності позивача за спірний період, з якого вбачається, що обсяги реально оподатковуваних податком на додану вартість операцій з визначенням податкових зобов'язань склали незначну частку в порівнянні з експортними операціями без нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з нульовою ставкою. За вказані періоди позивач не сплатив до державного бюджету жодної суми податку на додану вартість.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Враховуючи викладене колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України Луганської області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби в м. Рубіжне Луганської області, про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін