Решение № 5250535, 29.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.09 Справа№ 3/13

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Приватне підприємство „АФГ”, с. Галичани, Городоцький район

До відповідача: ФО підприємець ОСОБА_1, м. Стрий

Третя особа: Комунальне підприємство „Ринок”, м. Стрий

Про стягнення 12085,61 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: Довбак О.Я. - представник

від відповідача: не зявився

від третьої особи: Довбак О.Я. - представник

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Приватним підприємством „АФГ” подано позов до ФО підприємця ОСОБА_1, третя особа Комунальне підприємство „Ринок про стягнення 12085,61 грн.

Суть спору та причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалах господарського суду львівської області від 18.02.2009 року, від 02.03.2009 року та від 06.04.2009 року.

В судовому засіданні 29.04.2009 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 4500,00 грн. основного боргу, оскільки відповідачем частково оплачено заборгованість. Щодо стягнення штрафних санкцій позивач в заяві про уточнення позовних вимог не наполягав.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 29.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.07.2007 року між Приватним підприємством „АФГ” (Виконавець), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та Комунальним підприємством „Ринок (Адміністрація) було укладено договір №84 про підряду.

На виконання умов договору позивач спорудив відповідачу, на території наданій Адміністрацією, секцію № 84 загальною вартістю 12 685,00 грн. за яку відповідач зобовязувався оплатити, однак, свої договірні зобовязання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 2802,11 грн. та три відсотки річних в сумі 320,87 грн. та відповідно до п.п.10.5 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 962,63 грн. Однак, як вбачається із уточнених позовних вимог, що на стягненні штрафних санкцій позивач не наполягає.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №84 позивач спорудив відповідачу, на території наданій Адміністрацією, секцію № 84 загальною вартістю 12 685,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1/84.

Відповідно п. 9.1. Договору №84 оплата виконаних робіт повинна відбуватись у відповідності до умов договору, а саме: оплата авансу 25 відсотків від кошторисної вартості секції, яка повинна бути зведена; при початку робіт проплата 50 відсотків кошторисної вартості робіт. наступний етап оплати по завершенні монтажу несучих та огороджуючи конструкцій замовник проплачує 20 відсотків кошторисної вартості секції тимчасової споруди. Остаточний розрахунок та оплата вартості замовником проводиться протягом пяти календарних днів після отримання від Виконавця актів виконаних робіт.

Однак, як вбачається із уточнених позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 4500,00 грн. за виконані роботи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів своєчасної оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (82400, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємця „АФГ” (81523, Львівська область, Городоцький район, с. Галичани, код ЄДРПОУ 19170259) 4500,00 грн. богу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.04.2009 року.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.