Постановление суда № 52498849, 17.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.2015 р. Справа № 914/2600/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Схід-постач», м. Луганськ;до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів;про:стягнення заборгованості за договором поставки №ВЗК-293/12 від 12.11.2012р.

Суддя Крупник Р.В. Секретар Айзенбарт А.І.Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 17.07.2015р.);від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність №3791 від 29.12.2014р.). 29.07.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява «ТКФ «Схід-постач» (надалі Позивач) до ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (надалі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №ВЗК-293/12 від 12.11.2012р.

Ухвалою суду від 31.07.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 31.08.2015р. Ухвалою від 31.08.2015р. суд відклав розгляд справи на 14.09.2015р. В судовому засіданні 14.09.2015р. оголошено перерву до 17.09.2015р.

14.09.2015р. на розгляд господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Представник позивача, який зявився в судове засідання проти вказаного клопотання заперечив.

Представник відповідача подане клопотання про призначення колегіального розгляду справи підтримав, просив суд його задоволити.

Розглянувши клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи, суд ухвалив відхилити вказане клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Як вбачається з клопотання, таке відповідач обґрунтовує тим, що місцезнаходження (юридична адреса) позивача є територія проведення антитерористичної операції. Актом терористичної організації, а саме законом так званої луганської народної республіки «Про систему оподаткування лнр» визначено, що позивач у даній справі є платником податків у бюджет вказаної терористичної організації. Відтак, перерахування коштів позивачу підпадає під визначення «фінансування тероризму», викладеного в ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та кваліфікується як кримінальне діяння, передбачене ст. 258-5 КК України.

При цьому, інших обставин складності розглядуваної справи відповідачем наведено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, така за своїм характером не являється складною, оскільки предметом її розгляду є стягнення заборгованості за договором поставки, при тому, що розмір боргу не є великим, всі документи на обгрунування позовних вимог були подані, а тому суд вважає, що даний спір може бути вирішений суддею одноособово.

Керуючись ст.ст. 4-6, ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи відмовити.

Суддя Крупник Р.В.