Решение № 52497588, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.2015Справа №910/20721/15Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/20721/15

за позовом державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир», м. Київ,

про стягнення 156 976,86 грн.,

за участю представників:

позивача - Гавриш М.Г. (довіреність від 05.01.2015 № 6);

відповідача - Пономаренко С.М. (довіреність від 06.01.2015 № 01).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Установа) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир» (далі - Компанія): 168 028,70 грн. заборгованості за договорами про надання інформаційних послуг від 18.07.2011 № 20/07-2011 та від 11.12.2012 № 12.18-01 (далі - Договори); 91 650,35 грн. пені, а всього 259 679,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 22.09.2015.

04.09.2015 відповідач подав суду відзив, в якому заперечував проти задоволення пені, посилаючись на спеціальну позовну давність та просив суд застосувати статтю 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

17.09.2015 Компанія подала заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

22.09.2015 позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача: 148 028,70 грн. заборгованості; 8 948,16 грн. пені.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 розгляд справи було відкладено на 06.10.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача та задоволенням клопотання про відкладення.

29.09.2015 та 06.10.2015 відповідач подав суду заяви про застосування постанови пленуму Вищого господарського суду України, які по суті є заявами про застосування строків спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

06.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники сторін у судовому засіданні 06.10.2015 подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 06.10.2015 Господарського суду міста Києва було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено перерву до 13.10.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2015 надав пояснення по суті спору, проти задоволення пені заперечував.

У судовому засіданні 13.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2011 та 11.12.2012 Установою (виконавець) та Компанією (замовник) було укладено Договори, за умовами яких:

- виконавець зобов'язується організувати надання інформаційних (консультаційних) послуг замовнику, в частині інформації по забудовникам та організовує оформлення замовником договорів добровільного страхування фінансових ризиків, які можуть бути укладені з позичальниками Фонду/регіональних управлінь/Іпотечного центру (страхувальники), а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві вказані послуги в обсязі та на умовах, визначених Договорами (пункти 1.1 Договорів);

- замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та підписати акт насадних послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з дня подання виконавцем такого акту, за умови відсутності претензій до надання виконавцем послуг (пункти 3.3 Договорів);

- за надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду за укладеними договорами добровільного страхування фінансових ризиків у розмірі 30% від суми страхових платежів отриманих за договором страхування укладених в рамках виконання договору про співпрацю (пункти 3.4 Договорів);

- Договори набирають чинності з моменту підписання сторонами і діють протягом терміну дії договору про співпрацю, а в частині виконання грошових зобов'язань - до моменту їх повного виконання (пункти 8.1 Договорів).

Договори підписані уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління Рисухіном Леонідом Івановичем, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - головою правління Бабко Володимиром Леонідовичем, який діяв на підставі статуту та скріплено печатками.

Договори у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними.

Таким чином, Договори є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладені сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 903 ЦК України встановлено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договорів надав послуги, що підтверджується такими актами надання послуг: від 12.02.2014 № 13/В-М на суму 41 049,60 грн.; від 04.04.2014 № 15/В-М на суму 96 728,40 грн.;04.04.2014 № 25-2014 на суму 51 300,30 грн.; від 03.06.2014 № 16/В-М на суму 26 707,80 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом як належні докази виконання позивачем зобов'язань за Договорами.

Компанія за отримані послуги розрахувалася частково, в результаті чого, заборгованість відповідача перед позивачем складає 148 028,70 грн.

Позивач надсилав відповідачу претензії (від 25.03.2015 № 558/05.1 та від 11.06.2015 № 1257/05.3) з вимогами погасити борг, які були залишені без відповіді та належного реагування.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 148 028,70 грн. боргу за Договорами підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 91 650,35 грн. пені.

Відповідачем було подано суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення пені.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 8 948,16 грн., визначивши період нарахування з 11.08.2014 по 11.12.2014.

Позов подано позивачем 11.08.2015, а пеня заявлена Установою в межах строку позовної давності, а тому підстав для застосування статті 267 ЦК України не має.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи щодо судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир» (04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 5, оф. 880; 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, корп.. А, 5 пов.; ідентифікаційний код: 19209435) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (03037, м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2 а; ідентифікаційний код: 20033504): 148 028 (сто сорок вісім тисяч двадцять вісім) грн. 70 коп. основного боргу; 8 948 (вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 16 коп. пені та 3 139 (три тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 54 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 19.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук